Американські політологи: США не варто думати, що "майдан" говорить від імені народу
Протести аж ніяк не відображають погляди більшої частини українського суспільства, вважають політологи.
США мають із недовірою ставитися до заяв про те, що протестувальники в Україні говорять "від імені народу".
Про це йдеться в статті політологів Кіта Гардена (Американський університет у Вашингтоні) і Люкана Уея (Університет Торонто) на сайті The Washington Post.
"Ми маємо бути ще недовірливіші, якщо йдеться про народ України. Якщо 20 років наукових досліджень і соцопитувань чомусь нас навчили, так це тому, що Україна - держава, глибоко розділена буквально з кожного питання, яке зачіпає відносини з Росією чи Заходом, і глибока історична роз'єднаність продовжує позначатися на сучасній політиці", - йдеться в статті.
Більш того, самі протести аж ніяк не відображають погляди більшої частини українського суспільства, вважають політологи.
"Твердження, що "протестний рух в цілому відображає погляди всього населення України, від малого до старого", не мають істотного підтвердження", - констатують вчені: якість і результати опитувань, проведених в останні два місяці, різняться, але жодне з них не показало, що протести користуються підтримкою більшості населення".
Нездатність протестувальників заручитися більшою підтримкою дивує американських експертів. Як одну із причин вони називають неприйняття українською більшістю антиросійської риторики і західноукраїнського націоналізму.
Автори підкреслюють, що протестний рух очолюють лідери трьох опозиційних партій, одна з яких - "Свобода" - безсумнівно, є праворадикальною.
"До 2004 року вона носила назву "Соціал-націоналістична партія України" і використовувала неонацистську і есесівську символіку. У 2004 році назва і символіка змінилися, але голова партії Олег Тягнибок продовжив закликати до боротьби "з москальсько-жидівською мафією, яка нині керує в Україні" і звеличувати бійців Української повстанської армії (УПА), які в роки Другої світової "боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою i з iншою нечистю, яка хотіла забрати в нас нашу українську державу", - цитують автори.
Члени партії "Свобода" також не приховують свого схиляння перед створеною в період між двома світовими війнами Організацією українських націоналістів (ОУН). У грудні "свободівці" влаштували на Майдані смолоскипову ходу, щоб вшанувати пам'ять лідера ОУН Степана Бандери, йдеться в статті.
"Відкрите повернення до пісень, слоганів і символіки націоналістичних рухів 1930-1940-х років, які прагнули побудувати етнічно чисту національну українську державу, вільну від росіян, євреїв і поляків, стало однією з основних відмінностей поточних протестів від "помаранчевої революції" 2004 року", - звертають увагу дослідники.
Розмірковуючи про те, чи можна назвати український протестний рух продемократичним, автори статті зазначають, що останні дослідження закликають не змішувати слова політичних лідерів і аналітиків про "демократичних перетворення" і мотивацію людей на вулицях. За їх даними, грудневе опитування показало, що менш як 20 % протестувальників мотивовані "замахом на демократію" і "загрозою диктатури".