Володимир Костерін пропонує запровадити механізм відкликання виборних осіб на всіх рівнях влади

Для України буде корисний досвід Швейцарської конфедерації.

Голова міжнародного фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін вважає, що для вирішення соціально-політичної кризи необхідно провести інституційну реформу, мета якої - підвищення відповідальності в системі влади. Невиконуючий своє призначення парламент необхідно переформатувати і дати можливість оновити законодавчу і виконавчу гілку влади. У виборців має бути простий механізм відкликання депутатів, мера та президента у разі їх неефективної роботи.

Про це повідомляє прес-служба міжнародного Фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation).

"Зараз в Україні народ виступає як суб'єкт суверенітету тільки в якості електорату, а не як акціонер своєї країни, оскільки не має можливості контролювати своїх представників у владі. Автономність влади від народу створює напругу в суспільстві і провокує протестні настрої, - вважає Володимир Костерін, - голосування на виборах раз на 5 років - тільки видимість участі народу в управлінні країною. Відсутність входу і виходу, зворотного зв'язку в системі призводить до застою і перетворення Верховної Ради України в політичну корпорацію, далеку від потреб народу", - передає прес-служба міжнародного Фонду "Скорочення ризиків".

У світі інститут відкликання має різні форми і відображає особливості політико-правової системи держави. У країнах з розвиненими партійними системами (Австралії, Великій Британії, Німеччині, Канаді) налагоджена можливість відкликання в разі порушення партійної дисципліни, корупції або неетичної поведінки. У багатьох країнах також практикуються дисциплінарні заходи з тимчасового позбавлення мандата. У США на місцевому рівні практикується відкликання виборних представників і чиновників шляхом подання клопотання, підписаного певним відсотком виборців, з наступним проведенням виборів.

На думку Володимира Костеріна, для України буде корисний досвід Швейцарської конфедерації, політична модель якої найближча до системи народовладдя. У кантонах Швейцарії є можливість відкликання не лише окремих депутатів, але водночас і федерального парламенту і уряду.

В Україні принцип імперативного мандата частково був впроваджений Законом "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року, що передбачає можливість позбавлення мандата в разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії або блоку, до складу відповідної фракції. При цьому в Законі "Про статус народного депутата" не були внесені відповідні правки у зв'язку з конституційними змінами, що створило протиріччя в регулюванні цього аспекту. Рішення Конституційного Суду України від 1 жовтня 2010 року, яке скасувало Конституційну реформу 2004 року, як і раніше, залишає безкарними переходи депутатів з однієї фракції в іншу, дозволяючи їм змінювати ідеологічну "орієнтацію", що є обманом виборців, які, віддаючи свої голоси, ідентифікували кандидата з конкретною політичною силою.

Що стосується депутатів місцевих рад, формально норма про відкликання в законі є, фактично - механізми імперативного мандата в законі прописані декларативно, що ускладнює або робить його застосування взагалі неможливим. Таким чином, є необхідність в інституціоналізації санкцій щодо депутатів будь-якого рівня, щоб був превентивний захід від бездіяльності та корупції в представницьких органах влади.

Відсутність реальної можливості у народу контролювати парламентаріїв та інших виборних осіб - породжує безвідповідальність в органах влади. Вирішення цієї проблеми дасть змогу усунути деструктивні елементи і модернізувати державне управління.