Віталій Козловський: "Життя змусило перейти на правильне харчування"
Гостем кулінарного шоу "Осіння кухня з Дмитром Шепелєвим" на телеканалі "Інтер" стане співак Віталій Козловський разом зі своєю тіткою.
У неділю, 27 жовтня, о 11:00 гостем кулінарного шоу "Осіння кухня з Дмитром Шепелєвим" на телеканалі "Інтер" стане співак Віталій Козловський разом зі своєю тіткою. Цього разу гості приготують для телеведучого гарбузову кашу з рисом і родзинками, м'ясо з баклажановими чіпсами і зігріваючий напій - глінтвейн. Напередодні зйомок Віталій розповів про свої кулінарні таланти та уподобання, а також поділився забавною історією, яка сталася на кухні з його татом.
- Як часто вас можна застати на кухні за приготуванням чогось смачненького?
- Останнім часом не часто. Не вистачає на це часу. Крім того, що я гастролюю, записую нові пісні, беру участь у різних телепроектах, зараз у мене ще йде активна підготовка до сольного концерту. Він пройде 22 листопада в концерт- холі "Фрідом". Навіть поїсти нормально часу немає - хіба що між репетиціями можу щось перехопити. Але ви знаєте, мені не хочеться бутербродів, якихось важких м'ясних страв. Зараз я намагаюся вживати корисну їжу - овочі, фрукти. У мене більше енергії з'явилося. Я легко прокидаюся вранці, легко засинаю ввечері. А раніше у мене постійно був такий напівсонний стан, відчував важкість у шлунку й лінь - все через силу робив. А зараз зовсім інше відчуття. Правда, повністю без м'яса обійтися не можу, тому іноді балую себе, наприклад, якимось смачним нежирним стейком.
- Як ви прийшли до такого здорового харчування?
- Життя змусило. Торік у мене сталися багато змін в житті. Це все позначилося на здоров'ї. У мене почалися проблеми зі спиною. Через що мені довелося на рік відмовитися від тренувань у спортзалі - не можна було давати зайві навантаження. До того ж, мені завжди говорили, що потрібно на якусь спеціальну дієту сідати - менше їсти жирного, мучного, не пити газованої води. Я до цього прислухався, і здоров'я покращилося. А ще я почав займатися пластикою за методикою Мухтара Гусенгаджіева - найгнучкішої людини у світі. І після цього якось сам по собі перестав їсти шкідливу їжу. Мені просто не хочеться!
- Де, як і у кого ви вчилися готувати?
- У мене самостійна життя почалося з 14 років, коли мама поїхала в Італію на заробітки. У той час тато часто їздив у відрядження, а сестра займалася своїм особистим життям. Тоді я й почав готувати. Дзвонив сестрі й вона по телефону керувала процесом приготування тієї чи іншої страви. До того ж, в той період я зустрічався з дівчиною, яка була на кілька років старша за мене, у неї було більше досвіду в кулінарії, і вона дуже багато мені підказувала в цьому плані. Тато теж учив кулінарним премудростям - наприклад, борщ я готував під його наглядом. Крім того, я завжди міг звернутися до тітки Ані - я пам'ятаю, як вона вчила мене правильно смажити картоплю... Це все стало мені в нагоді в моєму подальшому житті - коли я переїхав до Києва і став повністю самостійним. Я розумів, що ніхто не прийде і не приготує. Пробував, експериментував на кухні й все виходило... Тим більше, ти ж не будеш все життя їсти один борщ, хочеться якогось різноманіття...
- Яке ваше найголовніше кулінарне досягнення?
- М'ясо "Чилі". Мені цей рецепт знайома з Москви розповіла. Це незвичайна страва з на перший погляд несумісними інгредієнтами - коли в овочеву суміш з перетертим в м'ясорубці й після цього протушкованим м'ясом додається перець, мариновані помідори, сметана і твердий сир. Якщо чесно, спочатку я думав, що вийде щось дивне на смак. Але м'ясо "Чилі" виявилося дуже смачним! Тепер це моя коронна страва. Після борщу, звичайно, тому що борщ - це святе.
- Домашньої консервацією коли-небудь займалися?
- Так, одного разу я законсервував одну банку вишні у власному соку. Але до зими ця банку не дожила. Я її з'їв буквально через два дні, тому що просто обожнюю вишню.
- Якісь кулінарні невдачі з вами траплялися?
- Я людина емоційна й темпераментна. Буває , що коли я готую, і мені хтось подзвонить і зіпсує настрій, то і страва не виходить. Дуже важливо, який в тебе емоційний стан під час готування. Якщо ти готуєш їжу для когось особливого, то і їжа має неповторний смак. Ще у мене бувають моменти, коли я щось готую і раптом згадую, що мені потрібно відправити пару листів, йду - а коли повертаюся, виявляється, що все вже згоріло.
Забавна ситуація сталася на кухні з моїм татом. Батьки приїхали до мене погостювати на пару днів. І тато вирішив приготувати овочеве соте . А він, коли готує що-небудь, любить використовувати багато приправ. Причому, він ніколи не дивиться, які приправи бере, - може, приміром, рибну приправу засипати в борщ. Я теж люблю різні приправи. Привожу їх з різних країн світу. У мене вдома дуже багато пакетиків різних, всі вони лежать на кухні в одному великому кошику.
А поруч з кошиком валялися упаковки з такими спеціальними різнокольоровими гідрогелевими кульками, які у воді розбухають, і в них потім можна тримати квіти. Ось тато подумав, що ці кульки - це якісь екзотичні приправи. І він кинув кілька кульок в соте. Приходжу я ввечері додому, батьки мене зустрічають, мовляв, сідай, будеш їсти. Я почав їсти соте, побачив одну кульку - думаю, ну, всяке може бути, можливо, з вази якось потрапила випадково. Дістав цю кульку і їм далі, дивлюся - ще одна. Заглядаю в каструлю - а там вся страва в цих кульках ... Найцікавіше, що батьки самі їли це все, і гості вдень приходили - вони їх пригощали... Я кажу: "Звідки тут узялися ці кульки - це ж хімія" ... А мама у мене жінка вразлива , відразу почала скаржитися: "А я то думаю, звідки у мене печія, чому мені так погано..." Загалом, смішно вийшло!
- Але все добре закінчилося?
- Так! Всі живі і здорові залишилися.
- Яку найбільш екзотичну страву ви у своєму житті пробували?
- Я багато чого пробував у екзотичних країнах - незвичайні морепродукти, тропічні фрукти ... Але взагалі я консервативний - не дуже люблю експериментувати з їжею. Можу щось невідоме спробувати тільки в тому випадку, якщо воно мені зовні подобається. Ось недавно у мене була можливість в Китаї спробувати скорпіонів у клярі. Але я відмовився. У мене ця комаха викликає таку відразу, що я не зміг його їсти.