Українці мають почуття "помірного відчуження" до представників інших рас і національностей

Ксенофобія в українському суспільстві має свою специфіку.

Міжетнічні, міжрасові та міжнаціональні стосунки в українському суспільстві можна охарактеризувати як помірно відчужені. Значення Індексу міжетнічної дистанційованості становить 4,5 бала за 7-бальною шкалою.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році", проведеного "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)".

Як показали дані соціологічного опитування, у 2012 році міжетнічні стосунки в українському суспільстві зазнали деяких змін, пов'язані із зменшенням дистанції до представників слов'янського етносу, євреїв і кавказців. Найбільша соціальна дистанція спостерігається стосовно представників ромської національності, чорношкірих, азіатів та арабів. Стосовно цих груп існує латентна ксенофобська установка. Найбільший вплив на значення Індексу міжетнічної дистанції, на думку соціологів, має регіон і тип населеного пункту проживання респондентів. Для Західноукраїнського макрорегіону характерні виражені ксенофобські установки щодо арабів, чорношкірих, кримських татар і євреїв. Для Східного макрорегіону характерне неприйняття азіатів, арабів, а також представників західноєвропейської та атлантичної національно-культурної групи (німців, французів, американців, канадців).

Зі слів засновника IHRPEX Олександра Фельдмана, ксенофобія в українському суспільстві має свою специфіку. Більшість українців категорично засуджує расову, етнічну і національну дискримінацію як інструмент в руках політиків. 65% опитаних вважають, що політики мають нести відповідальність за дискримінаційні вислови. 24,9% вважають, що дискримінаційні вислови є неприпустимими, але не карними. 4,3% вважають, що пересічні громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики - ні. 5,8% респондентів вважають дискримінаційні вислови одним із проявів свободи слова. Таким чином, до побутової ксенофобії спостерігається високий рівень терпимості в суспільстві, тоді як відповідні політичні прояви сприймаються негативно - вважає Фельдман.

Дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році" проведено "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)". Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 110 населених пунктах. Опитано 2048 респондентів старших за 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.