Юрист: пропозиція Мінекономіки націоналізувати профспілкове майно є неприйнятною

На його думку, це прямо суперечить статті 58 Конституції, оскільки закон не може діяти в зворотному напрямку в часі.

Ініційований Міністерством економічного розвитку і торгівлі законопроект "Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР" має на меті націоналізацію профспілкового майна, що є неприйнятним для профспілкових громадських об’єднань та інвесторів, оскільки суперечить законодавству.

Про це заявив керівник юридичного управління приватного акціонерного товариста "Укрпрофоздоровниця" Євген Форосенко.

За словами експерта, документ, по суті, пропонує визнати майно організацій колишнього СРСР, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у віданні, володінні та/або користуванні цих організацій, державною власністю. При цьому законопроект не визначає, яких саме організацій, лише дає узагальнену характеристику.

На його думку, це прямо суперечить статті 58 Конституції, оскільки закон не може діяти в зворотному напрямку в часі.

Форосенко наголосив, що всі пострадянські держави визнають правонаступництво національних громадських організацій, в тому числі щодо майна громадських організацій колишнього СРСР, яке знаходиться на їх території.

За його словами, Україна фактично до сьогодні також визнавала майно профспілок та правонаступництво щодо цього майна, про що свідчить закон "Про власність" та факт державної реєстрації Статуту Федерації профспілок України, в якому визначено, що Федерація є правонаступником Української республіканської ради профспілок, її коштів та майна. Юрист зауважив, що як в Росії та Казахстані, українські профспілки отримали майно в порядку правонаступництва на підставі договору та постанови Загальної конфедерації профспілок.

Крім того, за словами юриста, ч. 1 ст. 3 проекту закону передбачає, що майно загальносоюзних громадських об’єднань колишнього СРСР, яке визнається державною власністю, підлягає витребуванню в судовому порядку. Форосенко нагадав, що сьогодні в судах знаходяться такі справи, у переважній більшості яких остаточні рішення не прийняті. За словами експерта, коло власників майна, яке за радянських часів належало громадським об’єднанням, надзвичайно широке – в межах цивільно-правових угод воно могло набуватись фізичними, юридичними особами, при цьому не лише українськими.

За словами Форосенка, витребування цього майна в судовому порядку призведе до порушення закон про інвестиційну діяльність, яким держава надає гарантії захисту інвестицій, зокрема – недопустимість безоплатної націоналізації та реквізування інвестицій; гарантує повне відшкодування збитків у випадку такої реквізиції.

"Тож постає питання: як будуть компенсуватись збитки в разі передачі майна загальносоюзних громадських об’єднань колишнього СРСР?", – зазначив він.

Юрист підкреслив, що Україною укладено більш як 70 міжнародних договорів про сприяння та захист інвестицій. Також, за його словами, серед власників майна, яке пропонує націоналізувати Мінекономіки, можуть бути іноземні інвестори, що призведе до спорів на міжнародному рівні і знизить інвестиційну привабливість України.

Форосенко підкреслив, що законопроект також пропонує змінити позовну та набувальну давність, які не дозволяють державним органам реалізувати проект націоналізації майна.

У цьому зв’язку Форосенко нагадав про рішення Конституційного Суду від 11 листопада 2004 року у справі за зверненням Центральної спілки споживчих товариств України, яким КС підтвердив право власності організацій споживчої кооперації на безкоштовно передане їм державою майно.

Юрист закликав Раду відхилити цей закон.