01 жовтня 2012, понеділок, 17:50

Українські і російські історики у спільному виданні оминули всі спірні моменти

Історики України і Росії обійшли спірні моменти в першій спільній праці.

І пообіцяли висвітлити їх у наступному випуску.

Міждержавна робоча група, що складається з українських та російських істориків, підготувала методичний посібник для вчителів "Україна і Росія на перехрестях історії". У ньому не міститься спірних епізодів історії двох країн, пише "Коммерсант-Украина ".

Так, в ньому немає ні Богдана Хмельницького, ні Івана Мазепи, ні ОУН-УПА. Найбільш дискусійні моменти планується описати в наступному випуску видання.

Рішення про створення робочої групи з розробки спільного методичного посібника для вчителів історії України та Росії було ухвалено в жовтні 2010 року. Передбачалося, що допомога синхронізує спірні історичні позиції Національної академії наук України та Російської академії наук щодо голодомору 1932-1933 років, діяльності УПА та Другої світової війни. Підготовка видання завершилася в цьому році. У Києві воно було представлено у вересні під час Днів науки і освіти РФ.

Перший модуль присвячений внеску Києво-Могилянської академії в культуру обох країн. У другому модулі - "Культура стародавньої Русі IX-XII століть" - розповідається про фольклор і звичаї стародавніх слов'ян. Автори - співробітники Інституту загальної історії РАН та Інституту історії НАН - повідомляють, що культура того часу "об'єднувала в собі елементи різних цивілізацій", і перераховують архітектурно-історичні, літературні та релігійні пам'ятки Києва, Чернігова, Смоленська, Суздаля, Новгорода і Пскова.

Третій модуль присвячений соціально-політичному життю російського дворянства і української шляхти в XV-XVII століттях. Автори розділу підкреслюють схожі риси панівних станів українського і російського суспільства, описують взаємовідносини всередині станів, устрій судової та торгової систем.

Четвертий модуль описує реалії другої половини ХХ століття. Наприклад, розповідається про спроби вирішити житлову проблему за допомогою будівництва хрущовок. Тут же йдеться про роль радянського кінематографа. Зокрема, стверджується, що фільм "Сімнадцять миттєвостей весни" змушував глядачів "шукати паралелі між нацистським і комуністичним режимами", а в серіалі "Місце зустрічі змінити не можна" була порушена "тема правового свавілля при Сталіні". У розділі згадується про дефіцит продуктів, про прагнення громадян отримувати альтернативну інформацію, слухаючи радіостанції ВВС, "Голос Америки" і "Свобода", але не досліджуються причини розвалу СРСР.

Про спірні моменти автори вирішили взагалі не згадувати. У книзі повністю опущено період з 1600 по 1946 рік, нічого не розповідається про діяльність Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, існування України у складі Російської імперії, громадянській війні, Голодомор, Велику Вітчизняну війну і ОУН-УПА. Події, що викликають найбільші дискусії, будуть описані у другій частині, яка почне готуватися в 2013 році, а в російські підручники історії буде внесено корективи з урахуванням положень нового посібника.