Вчені вдвічі "сповільнили" швидкість мутацій у предків людини

Таким чином, всі дати в еволюції людини, отримані молекулярними методами, слід збільшити в два рази.

Вчені запропонували переглянути загальноприйняту швидкість мутацій у предків людини. Саме від неї залежить датування ключових подій антропогенезу. За новими даними, швидкість мутагенезу була вдвічі менша. Робота опублікована в журналі Nature Reviews Genetics, її короткий зміст наводить NatureNews.

Датування еволюційних подій за допомогою молекулярних годин заснована на порівнянні послідовностей ДНК різних організмів і оцінці кількості накопичених ними мутацій. Щоб зробити на цій основі висновок про час розбіжності між видами, необхідно знати швидкість накопичення мутацій. Ця швидкість вважається загалом постійною. Антропологи, роблячи висновки про час тих чи інших подій в еволюції людини, грунтуються на цій загальноприйнятій швидкості.

Традиційно швидкість "руху" молекулярних годин розраховували на підставі різниці в геномах людини і людиноподібних мавп, співвідносячи її з палеонтологічними даними про час розбіжності між видами.

Автори нового дослідження вважають, що на підставі декількох робіт, що використовують технології секвенування (визначення послідовності) нового покоління, цю швидкість можна виміряти безпосередньо. Отримане значення швидкості, з їх слів, приблизно вдвічі менше, ніж вважалося раніше. Таким чином, всі дати в еволюції людини, отримані молекулярними методами, слід збільшити в два рази.

Вчені виявили, що в більшості випадків, як не дивно, така корекція призводить до гармонізації даних розкопок і даних молекулярної еволюції. Наприклад, на підставі цих молекулярних годин, вихід предків людини з Африки датувався 60 тисячами років тому. При цьому поселення людей, виявлене на території сучасного Ізраїлю і датоване (на основі розкопок) 100 тисячами років тому, вважалося одиничною тупиковою міграцією людей сучасного типу. При корекції датування, відповідно, таке поселення можна вважати плацдармом для виходу з території Чорного континенту.

Вчені наводять ще чимало прикладів, в яких новий рівень мутацій дає можливість краще узгодити дані розкопок з даними секвенування. Справа, однак, ускладнюється тим, що при екстраполяції на ранні стадії еволюції (як раз ті, які спочатку слугували для визначення швидкості мутацій), молекулярне датування починає суперечити даним розкопок. Ймовірно, під час розвитку предків людини рівень мутацій зменшився. Інакше несуперечливо поєднати ранні еволюційні події з пізніми стає неможливо. Тому деякі з експертів вважають питання швидкості внесення мутацій у предків людини поки відкритим.

Нагадаємо, що в Криму минулого року були виявлені останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі.