Прага збирається схвалити Ліcaбoнcький договір

Останню перешкоду на шляху ратифікації договору усунуто, тепер Президент Чехії Вацлав Клаус може поставити підпис під угодою.

Конституційний суд Чехії відхилив скаргу місцевих сенаторів проти затвердження Лісабонської угоди, усунувши останню перешкоду на шляху її ратифікації.

Рішення суду означає, що чеський Президент Вацлав Клаус тепер може поставити підпис під договором, який вводить посаду Президента ЄС і полегшує процес прийняття рішень.

Чехія залишається єдиним членом європейського блоку, яка поки що не підписала Лісабонську угоду. Для набуття договором чинності він повинен бути схвалений у всіх 27 країнах ЄС.

Вацлав Клаус не міг підписати угоду, поки суд не розгляне скаргу чеських сенаторів, які вбачають у договорі порушення національного суверенітету країни.

Чеський Президент довгий час виступав проти документа, заявляючи що він перетворить ЄС у супердержаву, у якій будуть порушуватися демократичні цінності.

Однак минулого тижня лідери ЄС погодилися внести в угоду пункт, який обмежує дію Європейської хартії з прав людини на території Чехії. Клаус вимагав включити це положення, щоб убезпечити Чехію від можливих судових претензій з боку судетських німців, депортованих із країни після закінчення Другої світової війни. Після рішення ЄС Клаус пообіцяв, що більше не буде перешкоджати прийняттю Лісабонського договору.

Якщо очікування виправдаються й Клаус підпише документ протягом двох найближчих тижнів, угода набуде чинності вже в січні наступного року й головна інтрига буде полягати в тому, хто займе пост Президента ЄС.

Довгий час фаворитом на цю посаду вважався колишній британський прем'єр Тоні Блер, однак минулого тижня він не зміг заручитися підтримкою європейських соціалістів, до яких відносяться й представники ніколи керованої ним Лейбористської партії.

Серед інших кандидатів спостерігачі називають голландського прем'єра Яна Петера Балкененде, екс-прем'єра Фінляндії Пааво Ліппонена й прем'єр-міністра Люксембургу й главу Єврогрупи Жан-Клода Юнкера.