Андрій Доманський: "Гумор - це гімнастика для розуму"

У програмі "Що? Де? Коли?" в цю неділю зіграють зірки-одесити.

У неділю, 4 березня, о 22:45 на телеканалі "Інтер" у програмі "Що? Де? Коли?" буде грати команда зірок-одеситів. Цього разу в крісла знавців сядуть телеведучий і відомий джентльмен Олег Філімонов; актор, режисер і поет Борис Панський; актор, учасник комік-трупи "Маски" Володимир Комаров; телеведучий Андрій Доманський; ведучий українського "Брейн рингу" Юрій Великий, а також дворазовий чемпіон Вищої ліги КВК, ведучий першої Української ліги КВК Дмитро Шпинарьов.

Напередодні гри найрозумніший гравець команди одеситів попереднього сезону зоряної ліги "Що? Де? Коли?" Андрій Доманський поділився подробицями місця за лаштунками інтелектуального клубу й розповів, як за допомогою гумору розминає мозок.

- Ви ж в дитинстві дивилися програму "Що? Де? Коли?"? Що запам'яталося?

- Я пам'ятаю: Нуралі Латипов. Це в мене був другий улюблений герой після актора Талгата Нігматуліна. Я знав, що в складі великої Радянської країни є якісь такі дивні республіки, типу Таджикистану, Казахстану й іншого Узбекистану. Коли був маленький, я важко уявляв, де це все знаходиться, але в мене було два кумири - Талгат Нігматулін і Нуралі Латипов. Я знав, що вони приблизно з одного хутора, і, відповідно, "Що? Де? Коли?" я пам'ятаю з тих самих часів, коли там грав Нуралі Латипов. Пам'ятаю, що цей гравець сидів-сидів мовчки, нікого не слухав. Потім, коли хвилина проходила, його будив капітан - і він випалював щось, що взагалі не звучало за ігровим столом, і це була правильна відповідь. Мене це жахало: я розумів, що людина прямо шаманить.

- Коли вам запропонували вперше сісти за ігровий стіл, яка була ваша перша думка?

- Ой, у мене була гордість за себе. Тому що я завжди метався між розумними і гарними. Нарешті-то зрозумів: раз покликали - виходить, все-таки можна переставати стежити за собою, голитися щоранку, вискубувати волосини з носа. Я розумний. Не обов'язково бути гарним.

- Реальна ситуація за лаштунками "Що? Де? Коли?" відрізнялася від ваших уявлень?

- Так, безумовно. Я, наприклад, не розумів, не знав і не підозрював про існування такого важливого підготовчого етапу, як тренування команди, що, безумовно, струшує людей, які сидять за столом, налаштовує їх на якісь тонкі хвилі матерії і дозволяють їм спілкуватися один з одним ось на цих, невербальних якихось рівнях. Виробляти колективне несвідоме, "столове" несвідоме. Я не знав, що існує такий момент, як тренування, і розумію, що без неї ми б зіграли з рук геть погано.

- Кажуть, друга гра складніша за першу. Це так?

- Так, звичайно. Тому що наді мною ще тяжіє й задовольняє вантаж "найрозумнішого" за минулу гру. Я думаю: треба ж не спасувати, не зганьбитися.

- Гумор в "Що? Де? Коли?" допомагає чи заважає?

- Так, розслаблює, звичайно. Він випрямляє звивини. Якщо вони увесь час перебувають у такому звивистому стані - це як із пружиною. Якщо увесь час тримати стиснутою, метал стомлюється. Пружина перестає працювати правильно. Тому звивини потрібно періодично випрямляти. Гумор - він як така гімнастика для розуму. Він випрямляє звивини. Тим більше, гумор у нас за столом нехитрий. Саме такий, "прямозвивистий".

- Між першим і другим сезоном "Зоряної ліги" у вас народилася дочка. До якого сезону зберемо команду дітей Андрія Доманського?

- Потрібно шість гравців. У мене четверо дітей. Ой, блін. Я боюся, що... Навряд чи... Побоююся, що на команду я не замахнуся. Не знаю, дайте мені перепочити. Я свою репродуктивну функцію в спокою залишу, тимчасово.

- Вас після ігор зі збірної одеситів ностальгія не пробиває? Не з'являється бажання разом із хлопцями заскочити в поїзд - і вирушити на історичну батьківщину?

- Дуже, дуже, дуже сильно нудьгую за улюбленим містом. І зустріч із хлопцями, які є носіями духу, класиками жанру... Тому що коли я вперше опинився за одним столом з Борисом Панським, Жорою Делієвим, не говорячи вже про Юрія Стоянова, патріарха... Ну, це я з висоти своїх нещасно прожитих років говорю: мій тато б посміявся, якби я назвав Стоянова патріархом. Але, проте, я розумію, що опинитися за одним столом з такими людьми - це велика честь для мене, і я відчуваю: "Боже, чудово, що я народився з ними в одному місті!" Хоча б за правом народження доля надала мені шанс опинитися з ними поруч, розмовляти... І вони мене слухали навіть! Ви уявляєте? І це ж ще люди по телевізору побачать! Вони ж навіть мене слухали! Уявляєте собі? Я не уявляв.

"Інтер" - лідер телевізійного ринку України. Входить до Групи "Інтер" - телебачення для всієї сім’ї. Група "Інтер" є найбільшою телевізійною групою*, до її складу входять канали "Інтер", "Інтер+", НТН, К1, К2, "Ентер", "Ентер-Фільм", "Мега", "MTV Україна". www.inter.ua (*Аудиторія 18+, вся Україна)