Лідери ЄС не змогли домовитися про вихід з кризи єврозони

Переговори мають продовжитися сьогодні.

Учасники саміту голів держав Євросоюзу в Брюсселі не змогли домовитися про внесення змін до договору ЄС.

Тепер, як повідомляє BBC з посиланням на дипломатичні джерела, лідери Євросоюзу розглядають можливість укладання нового договору між 17 країнами зони євро і всіма тими, хто захоче приєднатися до нього.

Зміна договору передбачала посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів та обсягів держборгів всіх країн-членів ЄС.

Можливі домовленості було заблоковано прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном, що вимагав, за інформацією Reuters, від Франції та Німеччини поступок, на які вони не погоджувалися.

Переговори лідерів ЄС на саміті в Брюсселі, що мав на меті вивести єврозону з боргової кризи і зберегти євро, ввечері в четвер, 8 грудня, затягнулися далеко за північ.

Європейські лідери обговорювали франко-німецький план щодо введення автоматичних штрафних санкцій стосовно країн-учасниць, які порушують бюджетну дисципліну.

Німеччина та Франція домагалися внесення поправок до Лісабонського договору, які зробили б такі санкції обов'язковими.

"Єдина Європа перебуває в надзвичайно небезпечній ситуації. Ніколи раніше так багато країн не прагнули увійти до неї. Ніколи раніше ризик розпаду Європи не був настільки великий", - заявив французький президент у Марселі, звертаючись до делегатів щорічного з'їзду правоцентриських фракцій у Європарламенті незадовго до початку саміту.

Лідери 27 країн-учасниць Європейського Союзу почали саміт з неформальної вечері, а потім продовжили переговори за закритими дверима. У п'ятницю обговорення продовжаться.

Франко-німецький план грунтується на таких положеннях:

• єдиний корпоративний податок і податок на фінансові операції для всіх країн-учасниць єврозони;
• приватні інвестори не повинні брати на себе частину витрат з порятунку країн, що перебувають в кризі, як це сталося з Грецією;
• всі 17 країн єврозони повинні внести зміни до своїх національних законодавств, щоб збалансувати бюджети;
• щодо країн, які порушують бюджетну дисципліну, повинні автоматично вводитися штрафні санкції.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель підкреслила, що пропоновані зміни в Лісабонському договорі мають бути затверджені всіма 27 країнами ЄС, і закликала їх лідерів забути на певний час про особисті та національні амбіції заради порятунку Євросоюзу.

Президент Європейської Ради Херман Ван Ромпей раніше виступив з альтернативним планом прискореного пакету заходів бюджетної економії, який не вимагає довгої ратифікації парламентами або національних референдумів.

План Хермана Ван Ромпея включає такі пропозиції:

• дефіцит бюджету кожної країни, що входить до єврозони, не має перевищувати 3% ВВП, а розмір боргу - 60% ВВП
• "Золоте правило", що гарантує збалансований бюджет в середньостроковій перспективі, має бути закріплено в національних законодавствах
• фонду допомоги країнам єврозони необхідно надати банківську ліцензію, що дає змогу брати в борг безпосередньо у Європейського центробанку
• Європейська комісія повинна мати право автоматично вводити жорсткі заходи економії в країнах, що перебувають в кризі.

Раніше британський прем'єр Девід Кемерон заявив, що не підпише доопрацьовану версію договору ЄС, що має на меті вирішити кризу єврозони, якщо там не буде гарантій щодо захисту британських інтересів.

З його слів, захисту потребують як єдиний ринок, так і фінансовий сектор Великої Британії. Кемерон заявив, що на саміті в Брюсселі він буде "захищати і просувати британські інтереси", однак підкреслив, що найбільш нагальною проблемою для Британії зараз є вихід з кризи єврозони.

За останніми повідомленнями з Брюсселя, Кемерону не вдалося домогтися від Франції та Німеччини необхідних гарантій, тому франко-німецький план, який вимагав затвердження всіма 27 країнами-членами ЄС, було заблоковано Великою Британією.

Нагадаємо, Саркозі та Меркель узгодили свій план входу з кризи 5 грудня. Тим часом, агентство Standard & Poor's помістило 15 країн єврозони до списку для перегляду кредитного рейтингу, що передбачає 50-процентну ймовірність його зниження протягом наступних трьох місяців. У списку цих держав виявилися і Франція, і Німеччина.