Понад 90% учасників громадських консультацій у ЄС проти додаткових обмежень щодо тютюну
Детальний аналіз понад 82 тисяч звернень у межах громадських обговорень щодо перегляду Єврокомісією Директиви про тютюнові вироби (TPD) та Директиви про рекламу тютюнових виробів (TAD) показав консенсус серед громадян, науковців, бізнесу та громадських організацій - понад 90% коментарів були проти посилення вже чинних обмежень та заборон.
Про це йдеться у аналітичному звіті незалежного експертного центру "We Are Innovation".
У матеріалі зазначається, що лише близько 2% учасників підтримали жорсткіші обмеження.
У консультаціях взяли участь представники 138 країн, серед яких громадяни, науковці, представники університетів, дослідницьких установ, неурядових організацій та бізнес-структур.
"Єврокомісія викликала одну з наймасштабніших реакцій в історії європейської політики щодо тютюну та нікотину з широким географічним представленням. Такий сигнал складно буде ігнорувати", - зазначають автори дослідження.
У аналітичному звіті описано головні позиції різних груп:
- громадяни наголошують на свободі вибору та ризику зростання нелегального ринку;
- бізнес акцентує увагу на інвестиціях, інноваціях, робочих місцях і передбачуваності регуляторного середовища;
- наукова спільнота закликає будувати політику на наукових доказах і враховувати різницю в рівні ризику між різними категоріями виробів.
Автори дослідження вважають, що підхід ЄС до регулювання може впливати на інновації та інвестиції загалом. Наводиться позиція низки університетів, які застерігають, що часті регуляторні зміни та недостатньо обґрунтовані обмеження можуть підвищувати невизначеність для інвесторів і стимулювати перенесення інноваційної діяльності за межі Європи.
На основі дослідження відгуків у звіті визначено п'ять рекомендацій для Європейської комісії:
- Регулювати нікотиновмісні вироби відповідно до рівня ризиків, які вони створюють для споживачів.
- Оцінювати вплив нових правил на інновації.
- Аналізувати економічні наслідки та вплив на зайнятість.
- Враховувати ризик переходу споживачів до нелегального ринку.
- Підкріплювати нові заходи надійними доказами.
На думку авторів звіту, результати консультацій свідчать про необхідність широкого суспільного, наукового та економічного обговорення майбутньої політики ЄС щодо тютюнових і нікотинових виробів.
Як повідомлялося, Європейська Комісія готує законодавчі пропозиції щодо перегляду Директиви про тютюнові вироби. Наразі тривають публічні консультації, після чого буде проведена оцінка впливу ініціативи та представлено проєкт директиви. Очікується, що пропозиція з'явиться до кінця 2026 року. Водночас із документів Єврокомісії вже зрозуміло, що розглядається можливість посилити вже чинні вимоги до сигарет, стіків (тютюнових виробів для нагрівання), електронних сигарет, а також поширити такі самі вимоги на ті вироби, які наразі ще не охоплені директивою (нікотинові паучі тощо).
Розглядають ідеї запровадження стандартизованих пачок (всі вони виглядатимуть однаково і відрізнятимуться лише торговими марками), заборону смаків (зокрема, в електронних сигаретах та паучах), обмеження щодо контенту в соцмережах, а також потенційно навіть повну заборону окремих виробів.
Україна вже має власний негативний досвід реалізації політик, які сьогодні лише обговорюються в Європейському Союзі. Без повноцінного економічного аналізу, оцінки впливу на ринок та ризиків розвитку нелегальної торгівлі було запроваджено заборону на ароматизовані вейпи. Закон набрав чинності 11 липня 2024 року, повністю вивівши з легального продажу продукцію, на яку існував найбільший споживчий попит.
Результат виявився прогнозованим: споживачі не відмовилися від використання електронних сигарет, а масово перейшли до нелегального сегмента. За даними дослідження Центру Разумкова, лише 2,2% користувачів припинили споживання після заборони, тоді як переважна більшість продовжила купувати ароматизовані вейпи на тіньовому ринку.
Як наслідок, за оцінками Kantar Україна, частка нелегальної продукції на ринку електронних сигарет досягла шокуючих 94%.
Тобто заборона ароматизованих вейпів не досягла заявленої мети зі скорочення споживання, зате практично знищила легальний ринок, позбавила державу податкових надходжень і створила ідеальні умови для розквіту нелегальної торгівлі.
Нинішні дискусії в ЄС щодо посилення регулювання тютюнових виробів викликають серйозні запитання: український досвід уже продемонстрував, що надмірні заборони часто не змінюють поведінку споживачів, а лише переводять попит у тінь.