Найбільше лобіюють в банківській, податковій і митній сфері – в Україні зареєстрували 183 перших лобістів
Згідно із даними Реєстру прозорості, в Україні вже зареєстровано 183 офіційних лобісти. З них 160 є діючими.
Про це повідомляє "Дзеркало тижня".
49% усіх лобістів – фізичні особи, 50% – юридичні особи і 1% – іноземні представництва.
Нагадаємо, офіційна реєстрація лобістів відбувається згідно із Законом України "Про лобіювання", який було прийнято наприкінці 2024 р., але офіційно він почав діяти лише з вересня 2025 р.
Виходячи з наявної статистики Реєстру прозорості, найбільше зараз лобіюють у стінах Верховної Ради (зареєстровано 146 лобістських взаємодій). Також серед лідерів, хоч і з великим відривом від парламенту – Міністерство економіки (43), Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (23), Бюро економічної безпеки (16), Міністерство фінансів (15), Міністерство охорони здоров'я (14), Державна податкова служба (13).
Показово, що безпосередньо з Кабінетом Міністрів зафіксовано лише 9 лобістських взаємодій.
За наявними даними, найбільш активним лобістом зараз є Європейська Бізнес Асоціація, яка впевнено лідирує і за кількістю питань, які лобіюються (102), і за кількістю лобістських контактів (53).
Нагадаємо, що Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) об'єднує понад 900 українських і міжнародних компаній, які працюють в Україні.
За кількістю питань, які лобіювалися, лідерами крім ЕВА стали "Український фуд-ритейл альянс", "Спілка українських підприємців", "Об'єднання резидентів Дія Сіті" (усі по 11), а також ТОВ "Вигідна покупка" і "Українська зернова асоціація" (по 8), "Філіп Морріс Україна" і Асоціація "Європейсько-українське енергетичне агентство" (по 5), а також "Державний Ощадний банк України" і "Адер Хабер Гавермент Аффейрс" (по 3).
За кількістю лобістських взаємодій, крім ЕВА, лідирують Асоціація "Укртютюн" (29) і Тютюнова компанія "В.А.Т. — Прилуки" (по 29), Тютюнова компанія "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" (24), "АрселорМіттал Кривий Ріг" (22), "Філіп Морріс Україна" (20), "Бритиш Американ Табакко сейлз енд маркетінг Україна" і "Адер Хабер Гавермент Аффейрс" (по 19), "Всеукраїнська аграрна рада" (17), "Об'єднання резидентів Дія Сіті" (15).
Найпоширенішими сферами лобіювання стали фінансова, банківська, податкова й митна політика (93 лобістські взаємодії), економічний розвиток, регуляторна політика та власність (38), екологічна політика й природокористування (37), енергетика й ЖКГ-послуги (34), охорона здоров'я (23), аграрна й земельна політика (20), правоохоронна діяльність (18), а також транспорт, зв'язок і інфраструктура (11).
Зусіх задекларованих, на даний момент, договорів лобіювання 40% мали суму до 100 тис. грн. Ще по 30% - договори на суму від 100 тис. до 1 млн. грн. і від 1 млн. до 10 млн. грн.
Україна, прийнявши Закон "Про лобіювання", взяла на озброєння радше не американську, а європейську модель регулювання процесу лобіювання. Зокрема, за прийнятою моделлю, лише особи, які входять до Реєстру прозорості мають право вести діалог з представниками влади щодо проектів тих чи інших законів або підзаконних актів.
Реєстр прозорості веде Національне агентство з запобігання корупції.