Військовослужбовець Кирило Сазонов звинуватив Масі Найєма у подвійних стандартах через різні підходи до схожих справ

Масі Найєм. Скриншот відео

Військовослужбовець та політолог Кирило Сазонов заявив про подвійні стандарти в позиції адвоката Масі Найєма щодо справ, пов'язаних із публічними звинуваченнями у причетності до злочинних організацій.

Про це Сазонов написав у Facebook, коментуючи нещодавній позов виконувача обов'язків міністра цифрової трансформації Олександр Борнякова до народного депутата Данило Гетманцев.

Нагадаємо, раніше Найєм, який представляє інтереси Борнякова, заявив, що поширені Гетманцевим твердження про нібито причетність посадовця до злочинної організації та корупційних схем не є оціночними судженнями. За словами адвоката, "це не оцінка, не критика, не думка. Це твердження про факти. А факт або правда, або брехня – третього немає".

Скриншот повідомлення Масі Найєма: facebook/Кирило Правдоруб

РЕКЛАМА

Сазонов звернув увагу, що лише місяць тому Найєм публічно захищав народного депутата Ярослава Железняка у справі за позовом бізнесмена Тимур Міндіч, де предметом спору також були заяви про нібито причетність до злочинної організації.

"І там ситуація майже дзеркальна. Железняк дозволяв собі заяви про те, що Міндіч був частиною злочинної організації та причетний до її діяльності. Тобто знову йдеться про публічне звинувачення людини у вчиненні тяжких злочинів без обвинувального вироку суду", – зазначив Сазонов.

Скриншот повідомлення Масі Найєма: facebook/Кирило Правдоруб

За його словами, нинішня правова позиція Найєма суперечить аргументам, які той використовував у попередній справі.

РЕКЛАМА

"Здавалося б, якщо вірити нинішній позиції Найєма, все просто: не оцінка, не критика і не думка, а саме твердження про факт. А факт або правда, або брехня. Але ні. У справі Железняка той самий Найєм раптом почав розповідати вже про свободу слова, про суспільний інтерес та про те, що подібні заяви вже звучали в медіа та політичних колах. Про необхідність оцінювати контекст", – написав військовослужбовець.

На думку Сазонова, у двох подібних ситуаціях адвокат використовує протилежні правові підходи.

"Тобто коли народний депутат Гетманцев говорить про Борнякова – це неприпустиме твердження про факт. А коли народний депутат Железняк говорить про Міндіча – це вже свобода слова. Коли потрібно захищати Борнякова – працює презумпція невинуватості. Коли потрібно вигороджувати Железняка – починаються розмови про контекст і право на висловлювання", – зазначив він.

Сазонов також поставив під сумнів послідовність застосування правових принципів.

РЕКЛАМА

"Питання до адвоката. До людини, яка апелює до принципів права. До людини, яка сьогодні категорично заявляє, що звинувачення у причетності до злочинної організації є твердженням про факт, а не оціночним судженням. Чому цей принцип працює лише тоді, коли це вигідно його клієнтам?" – написав він.

Водночас сам Найєм, коментуючи позов Борнякова до Гетманцева, наголошував, що українське законодавство та практика Європейського суду з прав людини чітко розмежовують свободу слова та відповідальність за поширення недостовірної інформації, а звинувачення у злочинах мають бути підтверджені доказами.

Нагадаємо, 2 червня у Шевченківському районному суді Києва відбулося підготовче засідання з розгляду позову Тімура Міндіча до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Приводом для звернення до суду стали численні публічні заяви депутата, в яких він прямо пов'язував Міндіча із так званою "злочинною організацією". Адвокат Міндіча Владислав Теплюк повідомив, що адвокатське обʼєднання "Miller", що представляє інтереси Железняка, подало до суду відзив Ярослава Железняка на позов.

"Хоча відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, зміст документа свідчить про суттєву зміну його позиції. Якщо раніше депутат публічно заявляв про "злочинну організацію Міндіча", "злочинну організацію Міндіча-Єрмака" та навіть називав її "найбільш організованою злочинною групою", то тепер у суді пояснює, що ці висловлювання були лише "публіцистичними узагальненнями" та "оціночними судженнями", які не можуть вважатися фактичними твердженнями", – пояснює Владислав Теплюк.

РЕКЛАМА
ГОЛОВНЕ