В Україні хліб може подорожчати до 25%: зерно не головна причина, – висновки експертів

Підвищення ціни на хліб може сягнути близько 25% до 2026 року, хоча здорожчання пшениці не є головним чинником цього процесу. Незважаючи на рекордну ціну пшениці — 10 500 грн/т — частка борошна у собівартості буханця становить лише 20–25%, тоді як решту витрат формують енергоносії, логістика та заробітна плата, які останнім часом значно зросли.

Про це розповідають автори профільного порталу AgroWeek.

"До 2026 року ми будемо бачити подорожчання хліба в середньому на 25%. Вже пів року в межах місяця ціна на хліб зростала на 1,5–2%", – цю оцінку озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За його словами, навіть помітне зниження вартості зерна не зможе компенсувати вплив інших складових, що інтенсивно дорожчають у воєнних умовах.

Основну частину витрат у виробництві хліба нині становлять витрати на електроенергію, паливо для транспортування, логістичні операції та оплата праці. Підвищення тарифів на електроенергію й зростання логістичних витрат підвищують собівартість випічки більше, ніж коливання цін на зерно.

Крім того, на ціну впливає валютний фактор: частина обладнання, комплектуючих та сировини закуповується за євро й доларами. Оновлення виробничих ліній, купівля запчастин і технічне обслуговування відображаються у кінцевій ціні продукту, оскільки виробники включають ці витрати у розрахунок собівартості.

У 2025 році хліб вже подорожчав приблизно на 20%. Механізм стримування цін у виробників стає менш ефективним через зростання тарифів та витрат на оплату праці, тож можливість утримати відчутне подорожчання у короткостроковій перспективі обмежена.

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко зазначає, що різкого одноразового стрибка цін може не статися за рахунок поточних запасів і оперативного управління витратами. Однак у разі нестабільної роботи енергосистеми можливе незначне подорожчання — орієнтовно до 5% або приблизно на 1–1,5 грн за буханець.

Аналітики виокремлюють два реалістичні сценарії: перший — поступове зростання на 1,5–2% щомісяця, що у підсумку призведе до підвищення на 20–25% до кінця 2026 року; другий — різкий стрибок цін у разі нових хвиль відключень електроенергії або значного підняття тарифів на газ та електроенергію.

Для споживача з цього випливає простий практичний висновок: навіть високий урожай пшениці та низькі котирування зернових не вбереже від загального подорожчання хліба, якщо продовжуватимуть рости витрати на енергію, логістику та оплату праці.