Державні органи не змогли надати інформацію про заходи з протидії пасажирських нелегальних перевезень
Органи державної влади не мають даних щодо нелегальних перевезень "8+1". Статисткою та інформацією щодо відповідальних держоргани не володіють.
Про це свідчать відповіді ряду державних органів на запити Українських Новин.
Журналісти отримали відповіді від органів державної влади на свої запити стосовно ситуації з нелегальними міжнародними пасажирськими перевезеннями. Відповідно до висновків - системної боротьби проти нелегального сегменту ринку міжнародних пасажирських перевезень фактично не ведеться, профільної статистики не існує, а органи переадресовують питання один до одного. У зверненнях до органів влади акцентували увагу на тому, що в основному на ринку нелегалів працюють перевізники, транспортний парк яких складається з мікроавтобусів пасажиромісткістю 8 місць та масою до 3,5 т та які не мають відповідних дозвільних документів.
Єдиним органом, який надав конкретні цифри, виявилася Державна служба з безпеки на транспорті (УТБ) – відомство, яке є головним регулятором у сфері транспортної безпеки та ліцензування перевізників. За даними УТБ, протягом 2022–2025 років на автомобільних перевізників складено понад 208 тисяч постанов та нараховано штрафів на загальну суму майже 1,97 млрд грн. До держбюджету перераховано 1,42 млрд грн. З початку 2026 року — ще понад 33 тисячі постанов на суму близько 170 млн грн.
Проте всі ці цифри стосуються перевізників загалом – без виокремлення за категорією "8+1". Окремого обліку перевірок і порушень саме у сегменті транспортних засобів до 3,5 тонн з пасажиромісткістю до 9 місць УТБ не веде і прямо вказує, що "ведення такої звітності не передбачено завданнями, покладеними на службу". Тобто орган, покликаний контролювати безпеку на транспорті, навіть не вимірює масштаб явища, на яке вказують учасники ринку як на одну з найбільших загроз легальному ринку.
Варто також зазначити юридичний парадокс, який Укртрансбезпека підтверджує у своїй відповіді: вимоги щодо тахографів і дотримання режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до Європейської угоди (ЄУТР) на транспортні засоби до 9 місць юридично не поширюються. Тобто мікроавтобуси категорії "8+1" апріорі знаходяться за межами вимог щодо режиму праці та відпочинку водіїв. Ця системна прогалина в законодавстві, якою тіньовий ринок успішно користується.
Національна поліція надала неоднозначну відповідь із усіх отриманих. З одного боку, відомство поділилося тривожними даними щодо кількості ДТП за участю автобусів і мікроавтобусів із загиблими та/або травмованими: у 2022 році зафіксовано 586 таких ДТП, у 2025-му – 823, а лише за перший квартал 2026 року – 219. Динаміка свідчить про суттєве зростання кількості аварій за участю пасажирського транспорту саме з того часу, коли сегмент "8+1" почав стрімко розширюватися.
Державна податкова служба України взагалі відмовила у задоволенні запиту. Відомство пояснило, що для підготовки запитуваної інформації "необхідно здійснити повний перегляд документів, їх аналіз та виокремлення за критеріями, визначеними у запиті", що, на думку ДПС, є "створенням нової інформації" і не підпадає під дію Закону про доступ до публічної інформації. Така відповідь поступила і від Міністерства розвитку громад та територій. ДПС не прокоментувала саму суть явища: як так трапилося, що ринок з оборотом у десятки мільярдів гривень роками функціонує поза межами податкового обліку, і що служба зробила або планує зробити для виправлення ситуації.
Служба з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що окремого статистичного обліку звернень споживачів щодо міжнародних пасажирських перевезень або транспортних засобів категорії "8+1" не ведеться і взагалі не передбачено чинним регламентом звітності. Служба визнала, що не має повноважень вживати заходів до перевізників, які не зареєстровані як суб'єкти господарювання. Фактично це означає, що пасажиру, який постраждав від нелегального перевізника "8+1", марно звертатися до відомства.
Адміністрація ДПСУ чітко розмежувала повноваження: питання організації та контролю у сфері міжнародних пасажирських перевезень до її компетенції не належать. Служба охороняє кордон, тому будь-яке змістовне реагування на нелегальні перевезення, що перетинають цей кордон тисячами мікроавтобусів щотижня, відомство переадресовує до Міністерства розвитку громад та територій.
У підсумку, органи державної влади фактично не змогли надати інформацію про координаційні заходи із протидії функціонуванню тіньового ринку. Жоден з них не має профільної статистики щодо сегменту "8+1" і діє виключно у межах власної вузької компетенції.
Нагадаємо, що народний депутат України Володимир Крейденко у своєму виступі у Верховній Раді оцінював тіньовий сегмент у 10 млрд гривень, хоча експерти у галузі транспорту називали суму у два рази вище. Ми також писали, чому боротьба з нелегалами має стати пріоритетом.