Український вимір номінації Варданяна. Висуванець європейської правозахисної премії Вацлава Гавела Рубен Варданян має в Україні статус злочинця та посібника російської агресії, — ЗМІ

Для України історія з Варданяном не є віддаленою карабахською чи внутрішньоєвропейською справою. Київ ще у 2020-му році ввів проти нього санкції, а в 2023-му з ініціативи СБУ його внесли до бази "Миротворець" як посібника російської агресії. Водночас сам він у публічних інтерв'ю уникав засудження війни Росії проти України. На цьому тлі його висування на європейську правозахисну премію Вацлава Гавела виглядає особливо цинічно: людина, яка не дистанціювалася від агресії Кремля, має шанс претендувати на символічну легітимацію в Європі.

Про це пише Телеграф.

Іронія у висуванні Варданяна на премію полягає в тому, що ця сама структура в липні 2025 року закликала ввести санкції проти пов'язаних з РФ впливових осіб, включаючи самого Варданяна.

Таким чином, Європа суперечить своїй же генеральній лінії. З одного боку ЄС з 2022 р. спрямовує Україні понад €200 млрд на боротьбу з військовою машиною Кремля, а з іншого – заплющує очі на номінацію російського агента.

Висунення пішака Путіна на європейську правозахисну арену виглядає як плювок Москви в обличчя Європі. Це спроба знецінити саму ідею прав людини, перетворивши авторитетну премію на інструмент політичної провокації. Тим більше із такою кандидатурою як Варданян.

Російський мільярдер, наближений до Путіна, відомий управлінням російської офшорної компанії "Трійка Діалог". Згідно з розслідуванням OCCRP, через цю компанію таємно переказувалися гроші найвпливовішим людям Росії, наприклад другу Путіна Сергію Ролдугіну. З 2006 по 2013 рр. через рахунки створених Варданяном офшорних мереж пройшло більше $4,6 млрд. Згодом у 2019-му році 22 депутати Європарламенту закликали ЄС ввести санкції проти "гаманця російської еліти". Крім цього, у січні 2022-го Варданян, як і інші наближені до Путіна, був включений до проєкту нових санкцій США.

Український контекст робить цю номінацію не просто помилкою репутації, а політичним сигналом. Європа не може одночасно підтримувати Україну у протистоянні російській військовій машині та відкривати правозахисну сцену для постаті, яку Київ вважає частиною кремлівського впливу. Саме тому блокування кандидатури Варданяна було б не формальністю, а захистом послідовності європейської політики щодо Росії.