Голову ОУН, що був ворогом Бандери та співробітничав з Абвером перепоховають у Києві 23 травня
Рештки Провідника Організації Українських націоналістів, полковника армії УНР Андрія Мельника перепоховають у Києві 23 травня.
Про це йдеться в повідомленні УГКЦ, що проведе заупокійні богослужіння при похованні.
Мельника буде перепоховано у Пантеоні видатних українців на Національному військовому меморіальному кладовищі в Києві.
19 травня у Люксембурзі відбулася ексгумація решток Мельика і передача їх Україні, делегацію очолювала замголови Офісу Президента Ірина Верещук.
Хто такий Андрій Мельник.
Андрій Мельник народився у 1890 році в Дрогобицькому повіті тодішньої Австро-Угорщини.
У 1914-1916 роках під час Першої світової війни воював у складі Українських січових стрільців проти російської армії, в 1916 році потрапив у російський полон, де зустрівся з Євгеном Коновальцем, майбутнім засновником ОУН.
Після революції в Російській імперії втік з полону і організував полк Січових стрільців у Києві весною 1918 року. Після проголошення Гетьманом Скоропадським курсу на федералізацію з Росією виступив проти і приєднався до Директорії. З січня по липень 1919 року бу начальником штабу армії УНР, потім повернувся до корпусу Січових стрільців. Після поразки УНР жив в Чехословаччині та Австрії. Разом з Коновальцем став співзасновником Української військової організації і в 1922 році повертається на західноукраїнські землі, що тоді були у складі Польщі. Декілька разів був заарештований польською поліцією, працював працював як інспектор лісів Греко-католицької митрополії у Львові. Після вбивства Коновальця в 1938 році очолив ОУН.
Після цього в ОУН виник конфлікт між керівництвом, та радикальним молодим крилом з політв’язнів та борців з польською владою на чолі за Степаном Бандерою. В 1940 році трибунал ОУН виключає зі свого складу прибічників Бандери та оголошує про смертну вирок Бандері та Ярославу Стецьку, який Мельник пізніше скасував. ОУН розкололася на ОУН на чолі з Мельником та ОУН(б) на чолу з Бандерою.
Мельниківці були більш поміркованим крилом, які сподівались на проголошення української держави в союзі з нацистською Німеччиною, члени ОУН(м) працювали в місцевій владі на окупованій Німеччиною території України.
З 1939 року Мельник вів активні переговори та співпрацював з Абвером (німецькою розвідкою), які хотіли використати ОУН проти спочатку Польщі, а потім СРСР.
Німці не підтримали ідею Мельника про проголошення Української держави і з кінця липня 1941 року по січень 1944 року він перебуває під домашнім арештом в Берліні.
За ініціативи Мельника була створена Українська національна раді в Києві в жовтні 1941 року, яка в перспективі хотіла проголосити Українську державу у союзі з Німеччиною. Але такі плани не сприйняв голова Райхскоммісаріату «Україна» Еріх Кох, і в лютому 1942 році близько 500 членів ОУН (м) були страчені німцями.
ОУН (м) підтримувало створення в 1943 році дивізії ваффен СС «Галичина» та агітувало українців Галичини приєднуватись до неї.
Весню 1945 року Мельник переїзжає на захід Німеччини, куди заходять американські війська, в 1946 році поселяється у Люксембурзі завдяки знайомству з принцем цієї країни.
Очолював ОУН до своєї смерті в 1964 році, був похований у Люксембурзі.
Нагадаємо, дипломатичні установи України ідентифікували 98 поховань українців у 21 країні. Ці дані врахують у підготовці до створення Пантеону в Києві та перепоховання видатних постатей.