Сергій Гузь: Десятикратне збільшення штрафів за порушення мовного законодавства нагадує традиції радянської каральної психіатрії
Про мовного омбудсмена та каральну психіатрію
Останні заяви про десятикратне збільшення штрафів за порушення мовного законодавства нагадали мені радянську традицію каральної психіатрії. Там теж вважали, що з інакомисленням треба боротися примусовим лікуванням. Звісно, така "психіатрія" виглядала краще, за сталінські розстріли, але тим, хто під неї потрапив - легше не було.
І от тепер "мовному омбудсмену" - формально захиснику не тільки української мови, а взагалі усіх мов, якими користуються громадяни України – спало на думку посилити репресії, підвищивши штрафи за "ігнорування використання української мови". Добре, що ще не відправляють на примусове психіатрічне лікування, але напрямок приблизно цей. Бо якщо штрафи збільшать до 85-170 000 гривень, а не в кожного будуть гроші їх сплатити, то там і до обмеження свободи не далеко. Та це, мабуть, не дуже хвилює "мовного" захисника прав.
У цій багаторічній історії з широкого впровадження української мови на всіх рівнях мене завжди дивував топорний підхід людей, як тільки вони стають чиновниками. А чого ж ви не хочете використовувати нормальні, у тому числі ринкові методи підтримки та просування української мови?
Ну от змогли ж комерційні канали зробити чудові і якісні переклади фільмів українською. Наприклад, є кілька перекладів того ж "Гаррі Поттера", і скажу чесно, я вже не можу дивитися цей фільм в інших перекладах, ніж українською, бо герої не звучать, пропадає колорит. Те ж саме можна сказати і про український переклад книжок про Поттера.
Можемо ж, коли хочемо. А скільки ще чудових книг та фільмів досі не озвучені та не перекладені? На тому ж Нетфліксі повно фільмів, які є з російською озвучкою, але немає українською. Та що там Нетфлікс, російською ідуть фільми в кабельній мережі Київстару. І де тут держава, зі своєю допомогою та стимулами, де той мовний омбудсмен? Немає їх.
Багато сучасних книжок у сферах економіки, політики, соціології та інших наук взагалі не перекладаються українською мовою, бо держава такі переклади не стимулює. І це ж дешевше, ніж їх видавати, бо зараз книжки можуть поширюватися і в електронному форматі, гроші треба тільки на переклад.
Але я не бачу закликів мовного обмудсмена стимулювати державу вкладати гроші в такі програми, перекладати сучасних прогресивних авторів.
Очевидно ж, що не мовні репресії, не просто "українська культура" стимулюватиме людей вивчати державну мову, а саме широка інтеграція цієї культури у сучасний світ, щоб цей світ став частиною української культури у широкому сенсі, а не тільки на рівні вишиванок по середам, - і є той шлях, яким українська мова потрапляє в кожну родину, навіть російськомовну.
А ми, виходить, сорок років бігли від совка, а прибігли знову туди, звідки починали. Земля таки кругла…
Карикатуру малював Чатджпт, єслі шо.
Про мовного омбудсмена та каральну психіатрію
Останні заяви про десятикратне збільшення штрафів за порушення мовного законодавства нагадали мені радянську традицію каральної психіатрії. Там теж вважали, що з інакомисленням треба боротися примусовим лікуванням. Звісно, така "психіатрія" виглядала краще, за сталінські розстріли, але тим, хто під неї потрапив - легше не було.
І от тепер "мовному омбудсмену" - формально захиснику не тільки української мови, а взагалі усіх мов, якими користуються громадяни України – спало на думку посилити репресії, підвищивши штрафи за "ігнорування використання української мови". Добре, що ще не відправляють на примусове психіатрічне лікування, але напрямок приблизно цей. Бо якщо штрафи збільшать до 85-170 000 гривень, а не в кожного будуть гроші їх сплатити, то там і до обмеження свободи не далеко. Та це, мабуть, не дуже хвилює "мовного" захисника прав.
У цій багаторічній історії з широкого впровадження української мови на всіх рівнях мене завжди дивував топорний підхід людей, як тільки вони стають чиновниками. А чого ж ви не хочете використовувати нормальні, у тому числі ринкові методи підтримки та просування української мови?
Ну от змогли ж комерційні канали зробити чудові і якісні переклади фільмів українською. Наприклад, є кілька перекладів того ж "Гаррі Поттера", і скажу чесно, я вже не можу дивитися цей фільм в інших перекладах, ніж українською, бо герої не звучать, пропадає колорит. Те ж саме можна сказати і про український переклад книжок про Поттера.
Можемо ж, коли хочемо. А скільки ще чудових книг та фільмів досі не озвучені та не перекладені? На тому ж Нетфліксі повно фільмів, які є з російською озвучкою, але немає українською. Та що там Нетфлікс, російською ідуть фільми в кабельній мережі Київстару. І де тут держава, зі своєю допомогою та стимулами, де той мовний омбудсмен? Немає їх.
Багато сучасних книжок у сферах економіки, політики, соціології та інших наук взагалі не перекладаються українською мовою, бо держава такі переклади не стимулює. І це ж дешевше, ніж їх видавати, бо зараз книжки можуть поширюватися і в електронному форматі, гроші треба тільки на переклад.
Але я не бачу закликів мовного обмудсмена стимулювати державу вкладати гроші в такі програми, перекладати сучасних прогресивних авторів.
Очевидно ж, що не мовні репресії, не просто "українська культура" стимулюватиме людей вивчати державну мову, а саме широка інтеграція цієї культури у сучасний світ, щоб цей світ став частиною української культури у широкому сенсі, а не тільки на рівні вишиванок по середам, - і є той шлях, яким українська мова потрапляє в кожну родину, навіть російськомовну.
А ми, виходить, сорок років бігли від совка, а прибігли знову туди, звідки починали. Земля таки кругла…
Карикатуру малював Чатджпт, єслі шо.