Після "націоналізації" видобуток Укрнафти обвалився в 10 разів, – експерт

Націоналізація "Укрнафти" та "Укртатнафти" у 2022 році обґрунтовувалась потребами енергетичної безпеки під час війни. Тоді нове керівництво обіцяло подвоїти видобуток нафти і газу протягом п'яти років, однак уже за три роки стало очевидно, що фактичні темпи суттєво відстають від планових.

Про це повідомляє політичний експерт Михайло Шнайдер, аналізуючи результати роботи компанії. За його даними, "зростання повільне і фактичні темпи відстають від планових в 10 разів", а на початку 2026 року видобуток "взагалі обвалився", що стало неприємним сюрпризом на фоні зростання цін на імпортні нафтопродукти.

Шнайдер нагадує, що у 2022 році держава створила інтегровану нафтову компанію, об'єднавши видобуток і переробку в одну вертикаль управління. Тодішній керівник "Укрнафти" та "Укртатнафти", а нині очільник "Нафтогазу" Сергій Корецький взявся довести ефективність державної моделі. Амбітний план передбачав двозначні темпи зростання, буріння сотень нових свердловин та значні інвестиції.

Попри початковий ефект і рекордні фінансові показники у 2023 році, вже у 2024-му з'явилися перші тривожні сигнали. За три роки видобуток нафти зріс лише на 4% замість запланованих 50%, тоді як чистий прибуток скоротився з 23,6 млрд грн до 5,6 млрд грн у 2025 році.

Ситуація різко погіршилась на початку 2026 року. За даними ExPro, у лютому середньодобовий видобуток нафти впав до 3,4 тис. тонн, що значно нижче як попереднього місяця, так і показників минулого року. Видобуток газу також скоротився, тоді як планові показники передбачали майже вдвічі більші обсяги.

Менеджмент і наглядова рада компанії публічно не коментують ці результати, а інформація про видобуток стала значно менш прозорою. Водночас експерти вказують, що падіння не можна пояснити лише ударами по енергетичній інфраструктурі, адже у приватних компаній показники залишались стабільними або зростали.

Експерт наводить низку причин, через які "Укрнафта" не справляється із поставленими завданнями. Серед них: стратегічний план, розрахований на мирний час і не адаптований до воєнних ризиків; перекіс у бік буріння нових свердловин на шкоду базовому видобутку; провал у розвитку власної генерації, попри обіцянки Сергія Корецького; а також кадрова політика, де "головним критерієм була готовність грати в команді", а не професійна компетентність.

Окремо експерт звертає увагу на непрозорість роботи компанії. "З 2022 року не опубліковано жодного фінансового або управлінського звіту", – зазначає він. При цьому йдеться про мільярдні витрати, включно з понад 2 млрд грн, спрямованими на благодійні фонди без публічної звітності.

На думку Шнайдера, шансів на швидке виправлення ситуації небагато. Кадрові рішення залишаються політичними, контроль з боку державних органів слабкий, а можливі зловживання не отримують належної реакції. У підсумку компанія, яка мала стати опорою енергетичної безпеки, продовжує втрачати позиції.