Олексій Голобуцький: "Тест на Жеваго" для суддів
30 квітня у Східному апеляційному господарському суді розглядатиметься справа про банкрутство Полтавського ГЗК. Судді Гетьман, Склярук та Хачатрян вирішуватимуть, чи законно у лютому 2026 року було відкрито справу про банкрутство комбінату.
Здається, на це питання уже дала відповідь Ferrexpo, частиною якої є Полтавський ГЗК. Нещодавно британська компанія в офіційні публікації на Лондонській біржі заявила, що на рахунках компанії всього $17 млн. Цієї ліквідності вистачить лише до серпня 2026 року. На думку Ради директорів, якщо до 1 травня компанія не залучить $100 млн, то компанію очікує делістинг та банкрутство.
Щоб не збанкрутувати – мажоритарний акціонер Ferrexpo та колишній олігарх Костянтин Жеваго має погодитись на залучення капіталу через додаткову емісію акцій, що призведе до розмиття його долі в компанії.
Поки Ferrexpo заявляє, що переговори з мажоритарним акціонером тривають, схоже, що Жеваго вирішив піти іншим, вже традиційним для себе шляхом – купити потрібне для себе судове рішення як у справі Жеваго-Князєва.
Схоже, та сама логіка вже починає працювати і в іншій справі – про стягнення $100 млн з Полтавського ГЗК. Поки банкрутства не було, Верховний Суд понад два роки "не міг розібратися" з цією справою. Але щойно процедура банкрутства стала реальною загрозою для Жеваго, справа раптом ожила: її призначили на 1 травня – вже друге засідання за три тижні.
І тепер є всі підстави вважати, що схожий сценарій намагаються реалізувати і в самій справі про банкрутство Полтавського ГЗК: швидко, тихо і з потрібним для Жеваго результатом. Занадто багато збігів для одного процесу.
Для цього навіть не треба лізти у власну кишеню.
Після втрати банку "Фінанси та Кредит" і контролю над ключовими активами, Полтавський ГЗК залишився для Жеваго головним джерелом грошей. Якими, як показала справа Жеваго-Князєва, можна купувати навіть правосуддя.
Нагадаю: НАБУ та САП підозрюють Жеваго у наданні $2,7 млн хабаря колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву за рішення у справі, пов'язаній із Полтавським ГЗК. Це один з найбільших корупційних скандалів в історії української судової системи.
Процедура банкрутства Полтавського ГЗК небезпечна для Жеваго тому, що вперше може створити реальний контроль над фінансовими потоками Полтавського ГЗК. Вперше може показати, куди йшли гроші. Вперше може документально встановити, хто заробляв на підприємстві, поки воно накопичувало борги. І, можливо, вперше поставить питання не про сотні мільйонів гривень, а про сотні мільйонів доларів, які могли бути виведені за попередні роки.
Жеваго буде робити все можливе і неможливе. Бо ставка для нього — не просто Полтавський ГЗК. Ставка — це контроль над останнім ресурсом, який дозволяє вирішувати проблеми, купувати вплив і залишатися недоторканним.
А для судової системи це тест.
Або вона рятує підприємство від власника, який роками на ньому паразитував. Або ще раз доводить, що після справи Жеваго-Князєва нічого не змінилося: просто тарифи стали вищими, а схеми – обережнішими.
Справа Полтавського ГЗК сьогодні – це лакмусовий папірець. Не для Жеваго. З ним усе давно зрозуміло. Для суддів.
За даними моїх джерел у правоохоронних органах, навколо цієї справи вже фіксується підвищена активність людей, пов'язаних з інтересами Жеваго. Окремі судді схоже переконані, що зможуть ухвалити потрібне рішення і залишитися поза увагою.
Це небезпечна ілюзія. Кожен, хто сьогодні спробує "підіграти" Жеваго, має розуміти просту річ: після історії з Князєвим такі рішення більше не зникають в архіві. Вони стають матеріалами наступних кримінальних проваджень.