Деякі російські ракети пролітають поблизу ЧАЕС, створюючи ризик серйозної аварії, – генпрокурор
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що під час атак на Україну Росія неодноразово запускала безпілотники та ракети по траєкторії поблизу Чорнобильської АЕС, що підвищує ризик серйозної аварії.
Про це він повідомив агентству Reuters.
Кравченко детально описав у письмових коментарях раніше не повідомлену військову активність Росії поблизу українських атомних об'єктів у той час, як Україна готується відзначити 26 квітня 40-ту річницю Чорнобильської катастрофи 1986 року.
Він повідомив, як Чорнобильська АЕС, так і Хмельницька АЕС з моменту вторгнення перебувають на траєкторії польоту російських гіперзвукових ракет "Кинжал". Зокрема, було виявлено 35 ракет "Кинжал" на різних відстанях у радіусі близько 20 км від Чорнобильської АЕС або Хмельницької АЕС.
Генпрокурор додав, що 18 з них пролетіли на відстані близько 20 км від обох об'єктів під час одного польоту.
"Такі запуски не можна пояснити жодними військовими міркуваннями. Очевидно, що польоти над ядерними об'єктами здійснюються виключно з метою залякування та тероризування", – сказав він.
Наглядовий орган Міжнародного агентства з атомної енергії заявив, що він часто повідомляв про військову активність поблизу атомних електростанцій та напади на електричні підстанції, які мають ключове значення для ядерної безпеки.
Кравченко повідомив, що в трьох окремих випадках ракети "Кинжал" впали на землю під час польоту і приземлилися в радіусі близько 10 км від Хмельницької атомної електростанції. Незрозуміло, чому ракети впали, але Кравченко зазначив, що уламки не містять ознак того, що їх було перехоплено.
За словами Генпрокурора, з липня 2024 року, коли Росія розпочала масовані атаки дронів на Україну, радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, які пролітали в радіусі п'яти кілометрів від радіаційного екрана Чорнобильської АЕС.
Захисний екран було встановлено для запобігання витоку радіації з реактора № 4, який вибухнув 26 квітня 1986 року, спричинивши величезну пожежу.
За словами Кравченка, фактична кількість прольотів, майже напевно, була набагато більшою за 92, оскільки сліди, видимі на військових радарах України, можуть позначати більше ніж один безпілотник, а іноді безпілотники взагалі не відображаються.
"Навмисні польоти (дронiв) з потужною боєголовкою над ядерним об'єктом є щонайменше вкрай безвідповідальними та свідчать про повне нехтування... безпекою цивільного населення не лише в Україні, а й у всій Європі", – сказав він.
У лютому минулого року об'єкт, який Україна ідентифікувала як російський ударний безпілотник великої дальності, влучив у Чорнобильську АЕС, пробивши захисний екран, що утримує радіацію. Кремль тоді заперечив причетність Росії і що, ймовірно, Україна сама здійснила цей напад як "провокацію".
За словами Кравченка, розслідування, проведене українськими державними прокурорами, показало, що російський удар, ймовірно, був навмисним. За його словами, така оцінка ґрунтується на крутому куті, під яким, як було встановлено, безпілотник влучив у захисний екран. На завершальній фазі одноразові ударні безпілотники, що несуть вибухівку, зазвичай пікірують у напрямку цілі та прискорюються аж до зіткнення.
Кравченко зазначив, що російські військові, ймовірно, використовували Чорнобиль як маршрут атаки для безпілотників, намагаючись обійти густонаселені райони, що знаходяться під покриттям української протиповітряної оборони.
Як повідомляли Українські Новини, у лютому 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття, яке закриває зруйнований енергоблок №4 на Чорнобильській АЕС, внаслідок було пошкоджено цілісність зовнішньої оболонки Нового безпечного конфайнменту (НБК) та обладнання в гаражі технічного обслуговування кранів.
Для ремонту арки на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) необхідно 412 млн євро.