ЗМІ на межі: НСЖУ стала співорганізатором українсько-шведського журналістського форуму

Понад 200 медійників зібрав українсько-шведський онлайн-форум прифронтової преси "Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни".

Про це інформує офіційний портал Національної спілки журналістів України.

Серед учасників – редактори, журналісти, видавці, медіаексперти, викладачі і студенти. Організаторами виступили Національна спілка журналістів України та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU).

Журналіст із Харківщини Василь Мирошник вийшов на зв’язок з автомобіля – це єдине безпечне місце в Золочеві, що за 15 кілометрів від російського кордону. Ірина Ситник говорила у бронежилеті й шоломі – зранку в її селищі знову "працювали" шахеди. Олександр Соломко щойно повернувся зі зйомки в Глухові, де російський рій дронів серед ночі атакував житлову вулицю – під час роботи журналісти тричі ховалися від FPV. Олександр Кульбака розповідав про школу в центрі Слов’янська, яку вранці зруйнували керовані авіабомби – ту саму, де колись навчалися його діти й онуки…

Відкриваючи форум, голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав про важливу роль шведських партнерів, які одними з перших підтримали українських журналістів у лютому-березні 2022 року.

Сергій Томіленко, голова НСЖУ. Фото: НСЖУ.

– Перші п’ять бронежилетів, які Національна спілка журналістів України отримала після початку вторгнення, – це були бронежилети саме від Bonnier News, Gazeta Wyborcza Foundation та наших шведських друзів, – нагадав Сергій Томіленко. – Коли руйнується електрика, люди залишаються без світла – і ми відновлюємо енергетику. Коли руйнується лікарня, люди не можуть отримати допомогу – і ми відновлюємо медицину. Але коли зникає місцева журналістика, люди залишаються без правди, без доступу до зовнішнього світу, без інформації. Тому журналістика – це теж про виживання.

За даними голови НСЖУ, близько третини прифронтових редакцій – учасниць програми Frontline Press – без нинішньої шведської підтримки були б змушені суттєво скоротити вихід або припинити роботу взагалі.

Партнерство НСЖУ зі скандинавськими медіакомпаніями триває від початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році було засновано Ukrainian Media Fund, який об’єднує медіаорганізації Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії. У листопаді 2025 року НСЖУ та Шведська спілка журналістів (SJF) розпочали 18-місячний спільний проєкт із реформування Спілки за підтримки Шведського інституту на суму 2 мільйони шведських крон (близько 180 тисяч євро).

"Людська гідність може зберігатися навіть у найскладніших умовах"

Президент Асоціації видавців шведських медіа Йохан Тауберт пояснив, чому скандинавські партнери послідовно підтримують саме локальну журналістику.

– Коли ви створюєте сенси і даєте людям відчуття нормальності, показуєте, що можливе інше життя навіть за таких обставин, – ви допомагаєте людям залишатися на зв’язку, – сказав пан Тауберт. – Ви нагадуєте їм про те, якою є людська гідність і що вона може зберігатися навіть у найскладніших умовах. Цього неможливо недооцінити.

Йохан Тауберт. Скрішот виступу.

Старший радник Bonnier News та співзасновник Ukrainian Media Fund Томас Маттссон додав до цього історичний і геополітичний контекст.

– Країни Північної Європи мають тривалий досвід протистояння з Російською Федерацією – Швеція воювала з Росією 11 разів, а під час останньої війни значна частина Швеції була окупована. Тому в Швеції кажуть: ми всі знаємо, що Росія рано чи пізно нападе знову. І дуже важливо це розуміти, коли оцінюєш, наскільки важливою є для України не лише медійна, а й політична та військова підтримка, – сказав Томас Маттссон.

Він окремо підтвердив довгострокові зобов’язання Ukrainian Media Fund, заснованого у 2022 році та об’єднує медіакомпанії Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії.

Скріншот виступу Томаса Маттссона.

– Коли ми заснували Ukrainian Media Fund, ми думали, що ця війна закінчиться швидко. Але вже навесні 2022 року ми почали говорити про довгострокові зобов’язання. Ми будемо підтримувати українські медіа і після того, як завершиться війна, яку, я впевнений, ви виграєте на власних умовах, – сказав пан Маттссон.

У практичній частині форуму головний редактор газети Sydsvenskan і новопризначений медіа-омбудсмен Швеції Йонас Каньє презентував шведську модель регіональних медіа – систему саморегуляції, інститут "відповідального редактора", структуру доходів (70% – передплата, 30% – реклама) та стратегії залучення молодої аудиторії. У Швеції діє один із найстаріших у світі законів про свободу слова, ухвалений у 1766 році.

– У регіоні, де працює наше видання, 93% людей знають про нашу газету, а 77% мають до нас високу довіру. Свобода преси – це частина нашої Конституції, і політики добре розуміють, чому це важливо, – зазначив Йонас Каньє.

Вдячність від Уряду України

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко у своєму вітальному слові від імені Уряду України назвав прифронтову пресу "частиною фронту".

– Подяка редакторам, журналістам, працівникам прифронтової преси, які разом зі Збройними силами України захищають свої громади, всіх нас не тільки на інформаційному, а практично на реальному фронті. Уряд України вдячний і цінує героїчну роботу колег і безкорисливу, край необхідну підтримку партнерів, – сказав голова Держкомтелерадіо.

Олег Наливайко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Фото: Держкомтелерадіо.

Олег Наливайко повідомив, що це відомство наполягатиме на запровадженні окремої бюджетної програми підтримки місцевої преси. За його словами, якщо у 2020 році в Україні було зареєстровано 2469 друкованих видань, то нині їх залишилося менше тисячі. Очільник Комітету також анонсував запуск у травні проєкту Укрінформу з перевіреними новинами для регіональних медіа та розвиток освітніх програм Укртелерадіопресінституту зі штучного інтелекту в журналістиці.

За підсумками форуму учасники ухвалили спільну резолюцію.

У документі зафіксовано системний характер атак Росії проти журналістів і медіаінфраструктури – за даними "Репортерів без кордонів", від початку повномасштабного вторгнення постраждали понад 175 медіапрофесіоналів, за даними НСЖУ, щонайменше 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.

Учасники форуму звернулися до Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської комісії, Європейського парламенту та двосторонніх партнерів із закликом посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів. Серед пріоритетних напрямів – фінансова та технічна допомога редакціям, безпека журналістів, інституційна підтримка Центрів журналістської солідарності НСЖУ та міжнародні зусилля для звільнення журналістів із російського полону.