На Фіджі виявили острів, який люди століттями будували з мушель

Біля узбережжя Куласавані на півночі острова Вануа-Леву (Фіджі) археологи знайшли острів площею близько 3000 квадратних метрів, який майже повністю складається з мушель їстівних молюсків. Дослідники виявили, що це не природне утворення, а результат діяльності людей понад тисячу років тому.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Geoarchaeology.

Як утворився острів?

Геоархеологічне обстеження показало: Куласавані піднімається на 60 сантиметрів над середнім рівнем припливу, а при бурінні ґрунту в двадцяти точках виявилося, що він на 70–90% складається з черепашок, змішаних із піщаною глиною. Радіовуглецеве датування відносить формування основної маси відкладень приблизно до 760 року н. е.

Перші дослідники спершу припускали, що мушлі на берег викинуло цунамі. Однак аналіз показав, що на острові лежать лише види молюсків, які люди вживали в їжу, а слідів дерев, каміння чи інших матеріалів стихії немає. Це свідчить, що Куласавані сформувався з харчових відходів перших поселенців.

Що знайшли вчені?

На місці також виявили кілька уламків кераміки, але слідів постійного житла або кам'яних інструментів немає. Судячи з усього, люди сюди приходили лише для обробки улову: очищали молюсків і скидали порожні мушлі просто під ноги. З часом накопичені відходи разом із природним зниженням рівня моря перетворилися на сушу, придатну для рослинності.

Чому це важливо?

Такі утворення археологи називають "мідденами". Куласавані є унікальним прикладом острова, який виник виключно з побутових відходів у південній частині Тихого океану на захід від Папуа-Нової Гвінеї. Нині острів перетворився на екосистему з густим лісом: кальцій та органічні рештки зробили землю родючою.

Команда планує продовжити дослідження, щоб остаточно виключити вплив цунамі та вивчити усні перекази місцевих мешканців про формування цієї незвичайної ділянки суші.

Нагадаємо, бійці мобільної вогневої групи ДФТГ-2 "Переяслав"(Добровільне формування територіальної громади №2) знайшли кістки мамонта віком 25 тисяч років. Знахідку передали співробітникам науково-дослідного сектору "Археологічна експедиція" Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".