Юрій Корольчук: Після "цінового цунамі": чи витримає бізнес ще один удар?

Підвищені прайс-кепи в січні не просто "відкоригували ринок" — вони кардинально змінили його. За лічені дні електроенергія з прогнозованої статті витрат перетворилася на фактор ризику, що визначає саме існування бізнесу. Можна стверджувати, що на ринку електроенергії з'явилися свої "бики" по аналогії із класичними фондовими біржами. І вони готові підтримувати, підвищувати ціни та розхитувати ринок електроенергії до максимальних меж. Тому ціна у 15 тис. грн може скоро здатися дитячими пустощами, якщо влітку або ближче до зими 2026-2027 рр. "бики" знову підніматимуть прайс-кепи.

На жаль, за такого жорсткого підходу на ринку електроенергії інтереси бізнесу, конкурентноспроможність товарів та привабливість реального сектору економіки для інвесторів – це все залишиться у минулому. Зараз після місяців виживання питання стоїть руба: чи зможе бізнес оговтатися і повернутися до розвитку — чи нові експерименти остаточно виб'ють ґрунт з-під ніг у момент, коли економіка цього дозволити собі не може?

Січень, який зламав рівновагу

Позачергове рішення НКРЕКП від 16 січня фактично за кілька днів змінило правила гри: з 18 січня прайс-кеп на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку було встановлено на рівні 15 000 грн/МВт·год протягом усієї доби.

Ринок відреагував миттєво. Ціни пішли різко вгору настільки, що це швидко отримало свою назву: "цінове цунамі".

Те, що ще вчора було контрольованим, раптом стало джерелом системної нестабільності.

Ринок на межі виживання

Формально рішення мало антикризову логіку і виконало свою місію забезпечення поставок імпортної електроенергії тяжкою зимою 2025-2026 рр. І всі закрили очі на те, як важко було бізнесу при фантастичній ціні на електроенергію. Проте, апетити зростають під час їжі. Відчувши смак "ціни по 15 тис грн" тепер на ринку електроенергії України навіть з'явились прихильники таких методів вирішення кризи – шляхом підвищення прайс-кепів. І думати про інші методи, інструменти, податкову оптимізацію – ніхто вже не хоче.

В реальності січень і лютий стали періодом, коли ринок працював не просто в напрузі — а на межі виживання.

Підприємства переглядали бюджети "на ходу", вже після того, як гроші були закладені і контракти підписані.

Постачальники балансували ліквідність буквально щодня, закриваючи касові розриви між закупівлею електроенергії та оплатами клієнтів.

Контракти, підписані в одній економіці, виконувалися вже в зовсім іншій — жорсткішій і менш передбачуваній.

Для багатьох це був не просто складний період. Це була точка, де вирішувалося — витримаєш чи ні.

Навіть, якщо врахувати середнє зростання ціни на 3-5 грн за кВт·год для споживача, це підвищення сформувало додаткове навантаження на бізнес у межах 40–80 млрд грн — залежно від структури споживання та контрактів. У поєднанні з касовими розривами постачальників це створило загальний фінансовий стрес для ринку на рівні до 90 млрд грн.

Ринок вистояв. Але ціною колосального внутрішнього напруження, заморожених інвестицій, переглянутих планів і відкладеного розвитку.

Стабілізація — чи тимчасова пауза?

З 1 квітня прайс-кепи повертаються до рівня 8 200 грн/МВт·год. Для ринку це не просто технічне рішення — це сигнал полегшення. Це можливість хоча б трохи вирівняти фінансову ситуацію після шоку.

Але разом із цим повертається й інше питання: чи надовго це.

Екс-член НКРЕКП Руслан Кайдаш уже зазначив, що таке повернення може бути тимчасовим — орієнтовно на 3,5–4 місяці. Тобто, фактично — до середини літа.

І це означає, що ринок знову живе в очікуванні. Не відновлення — а можливого нового удару.

НКРЕКП і Міненерго як профільні і рекомендуючі органи енергосектору на сьогодні виявились неготовими дати однозначну відповідь: які дієві методи буде застосовано у випадку чергової кризи на ринку електроенергії? Натомість ми бачимо лише готовність знову підвищувати граничні ціни.

Сьогодні уряд використовує механізм "національного кешбеку", компенсації для послаблення впливу різкого зростання ціни на нафту до 110 доларів за барель. Населення може отримати компенсацію за кожен літр пального. Фактично через "національний кешбек" отримує опосередковану підтримку дрібний та середній бізнес.

Ріст ціни на нафту також вже впливає на суміжні ринки газу і електроенергії. На жаль, потенційний ризик повторення кризи на ринку електроенергії залишається. Навіть появляється загроза підвищення прайс-кепів не до 15 тис. грн, а до 18-20 тис. грн.

І тоді держава, уряд має сформувати і організувати підтримку (компенсацію) за придбану електроенергію. Звичайно, мова не про "національний кешбек", але про приведення надвисоких цін на електроенергію (15000 грн і більше) до прийнятного і конкурентного рівня. Тим паче, що тут мова про збереження середнього і великого бізнесу.

А ще краще – відмовитись від різких стрибків ціни на електроенергію як методу вирішення криз.

Правила замість експериментів

Електроенергія — це базова складова собівартості. Вона закладається в контракти, у виробничі цикли, у фінансове планування. Коли цей параметр починає "рухатися" кілька разів на рік — руйнується не лише розрахунок, а й сама логіка бізнес-планування.

Без стабільних правил на ринку неможливо:

— укладати довгі контракти;

— планувати витрати без закладання "страхових" коефіцієнтів;

— відновлювати інвестиції;

— запускати нові проєкти.

У ширшому сенсі це питання довіри. Як тільки ринок перестає вірити у стабільність правил, він автоматично переходить у режим обережності: короткі горизонти, мінімізація ризиків, відкладені рішення.

Але це вже чергове згортання економіки.

Після цунамі

"Цінове цунамі" позаду. Але його наслідки — ще тут.

Бізнес лише починає підніматися після удару. І в цей момент будь-яке нове різке рішення може мати значно сильніший ефект, ніж у січні.

Сьогодні запит ринку максимально чіткий: не різкі рухи — а передбачуваність; не нові експерименти — а стабільні правила без змін бодай до кінця року.