Заборона Біблії в СРСР: як 11 березня 1931 року влада заборонила ввезення та продаж Святого Письма

11 березня 1931 року в Радянському Союзі офіційно заборонили ввезення та продаж Біблії. Заборона стала частиною державної атеїстичної політики та діяла десятиліттями — фактично до кінця 1980-х років.

Після встановлення більшовицького режиму держава поступово запровадила контроль над друком, книговиданням і бібліотеками, а релігійна література опинилася серед текстів, доступ до яких максимально обмежували.

Ключовим кроком стала заборона ввезення та продажу Біблії, запроваджена 11 березня 1931 року. Вона означала, що легально поширювати Святе Письмо на території СРСР було неможливо. Видання, які вже перебували в обігу, часто вилучали з бібліотек або переміщували до закритих фондів.

Цензурна система в СРСР охоплювала не лише пресу й книжковий ринок, а й бібліотеки. Релігійні тексти могли зберігатися у спеціальних сховищах із обмеженим доступом. Більшість читачів не мала змоги отримати їх легально.

Попри обмеження, релігійні громади намагалися поширювати Біблію неофіційними шляхами. Примірники інколи потрапляли до країни з-за кордону або передавалися між віруючими приватно.

Ситуація почала змінюватися лише наприкінці 1980-х років під час політики перебудови. Послаблення цензури та поступова лібералізація інформаційної політики призвели до відновлення легального поширення релігійної літератури, зокрема Біблії. Остаточно обмеження зникли після розпаду СРСР у 1991 році.

Нагадаємо, у Росії обговорюють можливість запровадження обмежень доступу до Вікіпедії через окремі статті, які, на думку влади країни-окупанта, спотворюють історичні факти та подають інформацію упереджено.