Міжнародний жіночий день: як СРСР перетворив день боротьби за права жінок на "свято жіночності"
Сьогодні, 8 березня, відзначається Міжнародний жіночий день – день боротьби за права жінок. Радянська пропаганда досі залишає на ньому свій слід унаслідок використання у пропаганді, що призвело до його зміни в "день жіночності та краси". Про те, як СРСР змінив день боротьби за права і як насправді відзначити день, розкажуть Українські Новини.
Міжнародний жіночий день виник з робітничого руху
Зародки нинішнього 8 березня з'явилися ще у 1908 році з маршем у Нью-Йорку. Тоді на вулиці міста вийшли 15 тисяч жінок з вимогою скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати та права голосу. А роком пізніше Соціалістична партія Америки оголосила перший Національний день жінки.
Ідея зробити це міжнародним заходом належить комуністичній активістці та захисниці прав жінок Кларі Цеткін. Зокрема, у 1910 році вона винесла її на Міжнародній конференції працюючих жінок у Копенгагені, і її пропозиція була одностайно підтримана 100 жінками з 17 країн, які були присутні на конференції.
Офіційно перший Міжнародний жіночий день відсвяткували в 1911 році в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. А Організація Об'єднаних Націй почала відзначати це свято в 1975 році.
При цьому спочатку свято не було прив'язане до конкретного дня, дата була вибрана після страйку в російському Петрограді 1917 року.
СРСР почав трансформацію, встановивши Міжнародний день солідарності трудящих жінок і культ материнства
Союз використав рух на підживлення більшовицької пропаганди. У 1921 році більшовики запровадили 8 березня як державне свято і активно використовував його в пропаганді. Він перетворився з дня боротьби за жіночі права на Міжнародний день солідарності трудящих жінок, й був використаний для вербування жінок на важкі промислові та сільськогосподарські виробництва. Й за Йосипа Сталіна з'явився образ колгоспниці, що працює на благо соціалізму.
Спотворення початкових засад свята пішло ще далі, розносячись по Союзу радянською пропагандою в культі материнства. СРСР вводить так званий "податок на бездітність", оскільки потребував людського ресурсу. Також з'являються нагороди за народження дітей, зокрема й звання "матері-героїні".
Той самий день "жіночності й краси" – також з СРСР
Нові атрибути оповили 8 березня, все далі відводячи від початкових засад, якими є боротьба за рівні права і рівна справедливості для забезпечення, реалізації та використання цих прав. На пропагандистських плакатах СРСР почали з'являтися квіти, а звертання з "колгоспниця" чи "робітниця" змінилися на "дорогі жінки".
Також у 1965 році 8 березня став вихідним у СРСР, тоді як до цього був робочим – все ж початково позиціювався як день робітниць. За Леоніда Брежнєва пропагувався наратив про досягнення в Союзі рівності між жінкою та чоловіком. І в цей час у вжитку стає популярним розуміння 8 березня як "свята жіночності та краси" і жінки як окраси.
Таким чином радянська пропаганда спотворила й заховала день боротьби за права жінок за квітами, застіллями та подарунками. Й глибоко укорінена традиція прийнялася в країнах пострадянського простору.
Який стан прав жінок у світі
За даними ООН, жодна країна не усунула правові відмінності між чоловіками та жінками. Наразі жінки мають лише 64% тих прав, які мають чоловіки у всьому світі – у таких сферах життя, як робота, гроші, безпека, сім'я, власність, мобільність, бізнес та пенсія, законодавство систематично ставить жінок у нерівне становище. При цьому, якщо прогрес продовжуватиметься такими ж темпами як і нині, то для усунення прогалин у правовому захисті знадобиться 286 років.
Крім того, окремої уваги потребує й те, що в багатьох країнах законодавство дозволяє ранні шлюби та шлюби з дітьми, що щорічно підриває потенціал близько 12 мільйонів дівчат.
Як відзначати 8 березня без радянських наративів
Міжнародний жіночий день відзначається вшануванням досягнень жінок, підтримкою гендерної рівності та зміцненням солідарності. Основні заходи включають пожертви на благодійні організації для жінок, відвідування тематичних заходів, зокрема й маршів, або подяку впливовим жінкам. День має фокус уваги на правах, справедливості та діях.
Серед іншого, є й традиція носити одяг фіолетового кольору, що символізує справедливість, гідність і відданість справі гендерної рівності. Походження цього йде з історії, зокрема, суфражистський рух, який боровся за право жінок голосувати на початку 20 століття, використовував фіолетовий, білий і зелений кольори.
Ці три кольори використовувалися для представлення трьох важливих аспектів руху: фіолетовий – гідність, білий – чистота, зелений – надія. Вони часто використовувалися на прапорах, стрічках та одязі, який носили суфражистки під час протестів і мітингів.
Крім того, фіолетовий має свою власну культурну історію, пов'язану з королівською владою та амбіціями, оскільки фіолетовий барвник був дорогим і складним у виготовленні, що робило його кольором, зарезервованим переважно для королівської родини та заможних людей. Тож він став символом влади та статусу. Ця символіка була прийнята феміністичними рухами, які використовували цей колір для представлення влади та амбіцій жінок.
Раніше Українські Новини розповідали про видатних жінок в історії України.