Обстріли, імпорт і ціни: експерт заявив про ризики для енергетики через правило 10%

Український енергетичний ринок потребує більшої гнучкості в умовах постійних обстрілів та дефіциту генерації, однак чинна судова практика може стримувати роботу постачальників. Про це заявив експерт Кирило Сазонов, коментуючи ситуацію навколо контрактів на постачання електроенергії та імпорту ресурсу.

За його словами, відповідно до рішення Палати Верховного Суду у справі №920/19/24, зміна ціни у договорах на електроенергію обмежена порогом у 10%. У звичайних умовах така норма могла б виконувати функцію захисту споживачів, однак під час війни вона створює додаткові ризики для бізнесу. Сазонов пояснює: через ракетні удари по підстанціях та мережах постачальники нерідко змушені купувати дорожчу електроенергію за кордоном або вкладати кошти у відновлення інфраструктури, але оперативно переглянути контрактну ціну вони фактично не можуть.

Експерт зазначає, що навіть за згоди замовника на зміну умов договору компанії ризикують юридичними наслідками, оскільки судове рішення може трактуватися ретроспективно. Це, за його словами, створює ситуацію, коли постачальники опиняються між економічними збитками та ризиком відповідальності. На його думку, логіка такого підходу могла б працювати у мирний час, але не тоді, коли енергосистема регулярно зазнає форс-мажорів.

Окремо Сазонов прокоментував інформаційний резонанс навколо заяв словацького прем’єра Роберта Фіцо щодо можливих обмежень підтримки України електроенергією. Він наголосив, що відключити Україну від об’єднаної енергосистеми ЄС технічно неможливо, а йшлося лише про екстрені постачання, які використовуються нечасто.

Водночас інші експерти енергоринку звертають увагу, що українська енергосистема нині працює у режимі постійного «стрес-тесту»: частина теплової генерації пошкоджена, а імпорт електроенергії став важливим елементом балансу. У таких умовах гнучкість контрактів та швидка реакція на зміну цін можуть бути критичними для стабільності постачання.

На думку Сазонова, ключова загроза полягає не лише у зовнішньому тиску чи політичних заявах, а у внутрішніх регуляторних бар’єрах. Якщо підходи до ціноутворення не будуть адаптовані до воєнних реалій, учасники ринку можуть втратити мотивацію брати на себе ризики імпорту та відновлення інфраструктури, що потенційно вплине на стійкість енергосистеми в пікові періоди.