Масляна, Масниця чи Колодій: 16 лютого в Україні починається сиропусний тиждень — які назви правильні

У понеділок, 16 лютого, в Україні розпочинається сиропусний тиждень — період перед Великим постом, який у різних регіонах називають Масляною, Масницею, Колодієм або Заговинами. Етнографи зазначають: усі ці назви історично зафіксовані на українських землях і відображають різні акценти свята — від молочних страв до обрядових дій.

Про це розповіли етнографині Дар'я Анцибор і Анна Ніколаєва.

Чому святу стільки назв

Найуживаніші варіанти — Масляна та Масниця. Дискусія про "правильність" триває не перший рік, однак дослідники фіксують обидві назви в українських джерелах ХІХ — початку ХХ століття. Вони побутували паралельно в різних регіонах, що пов'язано з етнографічною строкатістю України.

Назва Сиропусний тиждень або Сирна седмиця підкреслює церковний зміст: це останній тиждень перед Великим постом, коли вже не вживають м'яса, але дозволені молочні продукти, масло, яйця.

Термін Заговини вказує на перехідний характер періоду — завершення м'ясниць і підготовку до посту.

Окремо вирізняється назва Колодій. Вона пов'язана з обрядом "колодки" — символічного покарання або жарту над неодруженими хлопцями й дівчатами. У деяких регіонах існувала й обрядова "історія" самого Колодія: жінки протягом тижня інсценізували його "народження", "хрестини", "весілля" та "похорон".

Таким чином, єдиної "канонічної" назви немає. Кожна відображає окремий пласт традиції.

Зв'язок із європейським карнавалом

За змістом Масляна відповідає європейським карнавалам — періоду гучних гулянь перед постом. Сама назва "карнавал" (від лат. carne vale — "прощавай, м'ясо") має той самий сенс, що й українські заговини: це межа між ситим зимовим циклом і стриманим великопісним періодом.

Водночас на українських землях свято зберегло чимало дохристиянських рис. Дослідники відзначають, що саме на цей період церковний вплив був найменшим: громада активно гуляла, влаштовувала забави та ритуали, пов'язані з родючістю й оновленням природи.

Що їли на Масницю

Головний акцент — на молочних стравах. По всій Україні готували вареники з сиром, сирники, налисники, пироги, страви зі сметаною та маслом.

Млинці також були відомі, хоча не всюди домінували. На Слобожанщині, зокрема, пекли гречані млинці. У містах наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття популярними були млинці з різними начинками, зокрема й рибною ікрою. Водночас у селах частіше переважали вареники як доступніша страва.

Останній день перед початком сирного тижня — м'ясні заговини — супроводжувався рясною вечерею. М'ясо намагалися доїсти повністю, оскільки з понеділка його вже не споживали.

Кулачні бої та забави

У містах і селах відбувалися й кулачні бої — "стінка на стінку". Їх фіксують, зокрема, на Слобожанщині та в Києві. Існували правила: не бити лежачих, не використовувати зброї, не завдавати ударів нижче пояса. Такі бої сприймалися як елемент святкової розрядки та символічного "пробудження" сили.

Поширеними були катання з гір, гойдалки, ряджені, пісні з жартівливими докорами на адресу неодружених.

Жіночий тиждень

На відміну від різдвяного циклу, де провідну роль відігравала молодь, Масниця вважалася переважно "жіночим" святом. Заміжні жінки організовували гостювання, обрядові дійства й співи. У деяких регіонах саме вони розігрували сценки з Колодієм.