Макс Бужанський: Песика й котика можна навчити різниці між людьми, які працюють на державній службі, і які не працюють, а Івановську – ні.
Вранці – в куплеті, увечері – в газеті.
І ні, звісно, цей допис зовсім не про мову, але в нас усе не про неї, а про інші речі.
"Маєш говорити державною мовою, навіть якщо ти на роботі і вирішуєш не ділові питання, а розповідаєш про свого песика чи котика. Мова публічного простору – українська", – мовна омбудсменка Івановська.
Розумієте, у чому річ: песика й котика можна навчити різниці між людьми, які працюють на державній службі, і людьми, які не працюють на ній, а Івановську – ні.
Інтелектуально нездатна, безнадійна.
Так от, держслужбовець справді зобов’язаний у публічному просторі використовувати державну мову.
Але це жодним чином не стосується його приватних розмов телефоном у власному кабінеті.
А всі інші громадяни, не держслужбовці, – не зобов’язані.
Якщо це не стосується мовних норм у сфері обслуговування, наприклад, тощо.
На мій погляд, ця заява Івановської – чудова ілюстрація мого ранкового допису про Крути. Там теж івановські з’ясовували, якою мовою обговорювати песиків, коли більшовики вже ломилися до Києва.
(с) Джерело