Як побудувати і зберегти аграрний бізнес в Україні – досвід Дмитра Рожка
Українське тваринництво - одна з найскладніших управлінських сфер в агро. Тут помилки коштують дорого, а результат залежить не від гучних заяв, а від стабільності процесів: біобезпеки, якості кормів, дисципліни виробництва та точного контролю собівартості. Під час війни всі ці фактори проходять додаткову перевірку на міцність - коли ризики множаться, а часу на "довгі роздуми" практично немає.
Підприємства повного циклу, які виживають і працюють роками є показником системності й управлінської зрілості. Один із прикладів такого підходу - професійний шлях Дмитра Рожка, аграрного підприємця, CEO інтегрованих аграрних компаній та системного будівничого тваринницьких бізнесів.
Його робота отримала національне визнання: Дмитро був відзначений нагородою Прем'єр-міністра України за особливі досягнення у розбудові України - як підтвердження реального внеску у розвиток виробничої та економічної інфраструктури країни.
Дмитро прийшов у виробництво не з теорії, а з практики. Перші професійні роки були пов'язані з продажами та B2B-переговорами, роботою з мережами, логістикою та стабільним постачанням. Пізніше він працював із м'ясною продукцією та сегментом HoReCa, де вимоги до якості, холодного ланцюга й дисципліни процесів особливо жорсткі. Саме цей досвід сформував ключовий висновок: контроль якості в агробізнесі починається з контрольованої сировини.
Власне, "проблема сировини" стала поворотною точкою - ситуація, коли виробництво залежить від зовнішнього ринку та постачальників, а якість продукту стає непередбачуваною, не могла влаштувати Рожка. Відповіддю стало стратегічне рішення: побудувати власну тваринницьку базу та вертикально інтегровану модель, де критичні параметри бізнесу контролюються всередині системи, а не "купуються надією" на ринку.
У результаті Дмитро створив і розвинув свинокомплекс повного циклу з поголів'ям на рівні близько 750 свиноматок і потужністю приблизно 20 000 голів забійної ваги на рік. Для українського ринку це показники, які формують підприємство як серйозного промислового гравця та керовану виробничу систему.
Паралельно з виробничим напрямком відбулося створення і розвиток роздрібного напряму та торгової марки "Біла Льошка", а також розширення асортименту: комбікорми, супутні товари, робота з B2B і B2C сегментами. За роки роботи бізнес вийшов на клієнтів у різних регіонах України - на півночі, в центрі та на півдні, а у B2C сформував базу близько 4 000 клієнтів, включно з домогосподарствами, які купують птицю добову, підрощену або для забою. Компанії Рожка здійснюють міжнародну діяльність і вже роками постачають продукцію у інші країни.
Під час війни реальність стала жорсткішою. Частина потужностей опинялася під загрозою, ринок змінювався, ресурси дорожчали, а управління вимагало швидких антикризових рішень. У таких умовах Дмитро зробив ставку на керованість і ефективність - не в теорії, а в конкретних діях, які зберігають підприємство в робочому стані.
Одна з ключових управлінських ідей у таких обставинах за словами Рожка це - посилення внутрішньої дисципліни процесів. Коли зовнішній контекст нестабільний, єдиний спосіб утримати якість і економіку - це максимально чітко контролювати те, що залежить від команди: виконання технологічних режимів, стабільність кормової програми, порядок у виробничих циклах, відповідальність за біобезпеку і контроль відхилень ще на ранніх етапах.
Другий важливий напрямок - адаптація моделі збуту та управління ризиками. Під час війни ринок може працювати "нерівно": змінюються ціни, логістика, доступність ресурсів, а інколи й сама поведінка покупця. У таких умовах Дмитро фокусувався на рішеннях, які дозволяють тримати бізнес живим і прогнозованим: оптимізувати витрати, швидко переглядати процеси, посилювати командні ролі та підтримувати ті канали реалізації, які дають більшу стійкість навіть у кризових циклах.
Дмитро наразі вивчає американський аграрний ринок та сучасні управлінські моделі. Він бере участь у галузевих заходах, зокрема у профільній виставці зі свинарства в штаті Айова, де знайомиться з практиками ефективного виробництва, цифровими інструментами та підходами до операційного контролю. Крім того, він є представником Асоціації свинарів України в США та працює над трансфером знань між ринками України та США.