В ГУР пояснили, як працює новий "Шахед", здатний одночасно нести ПЗРК та бойову частину

Російські війська модернізували ударні безпілотники типу "Гєрань-2" ("Шахед"), оснастивши їх переносним зенітно-ракетним комплексом. У новій конфігурації дрон може уражати повітряні цілі та водночас залишатися повноцінним ударним БпЛА з основною бойовою частиною.

В Головному управлінні розвідки пояснили, як працюють модернізовані безпілотники.

Йдеться про модифікацію серії "Э", у якій на борту встановлений ПЗРК "Верба". Таким чином противник намагається адаптувати свої безпілотні платформи до ефективної роботи Повітряних сил та армійської авіації України, які системно знищують ворожі дрони.

Раніше росіяни вже застосовували "Гєрань-2" з радянською ракетою класу "повітря–повітря" Р-60. Тепер безпілотник отримав іншу конфігурацію — з переносним зенітним ракетним комплексом, призначеним для ураження повітряних цілей на малих висотах.

Використання цієї версії передбачає ручне керування оператором у режимі реального часу. Для спостереження і наведення застосовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, встановлена в носовій частині дрона, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 виробництва КНР.

Після виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи. Перший запускає хімічну акумуляторну батарею та балон із азотом для охолодження головки самонаведення ПЗРК. Другий — після досягнення потрібної температури — відкриває спеціальну захисну кришку. Спусковий механізм ракети зафіксований у постійно натиснутому положенні, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.

Ключова відмінність цієї модифікації від варіанту з ракетою Р-60 полягає в наявності на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На дослідженому зразку встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-50М. Після пуску зенітної ракети дрон зберігає можливість виконувати основне ударне завдання, зокрема з операторським наведенням.

Інші вузли та блоки є типовими для таких "Гєраней": польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна "Комєта", трекер на базі мікрокомп'ютера Raspberry, а також 3G/4G-модеми.

Водночас в інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання 6-осьового модуля SCH1633-D0I виробництва японської компанії Murata. Цей компонент наприкінці 2024 року представили як цивільне рішення для автомобільних систем автономного керування та допомоги водієві.

За даними ГУР, у дроні використані компоненти з США, Китаю, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії.

У розвідці зазначають, що публікація цих матеріалів спрямована на викриття міжнародних технологічних ланцюгів, задіяних у російській військовій агресії, та посилення санкційного тиску на РФ.

Нагадаємо, бійці Сил безпілотних систем Збройних сил України перехопили російський ударний безпілотник типу "Шахед", який був оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом.