Денис Святокум: Люди, які декларують відкритість і плюралізм, на практиці часто виявляються не готовими ані слухати, ані думати

Останнім часом дедалі чіткіше бачу існування своєрідної фейсбук-бульбашки.

Вона дуже нагадує шкільні роки:

є "авторитетні" лідери думок,

є сформовані спільноти,

і є негласне правило — мати іншу думку тут не прийнято.

Усередині цієї бульбашки створюється ілюзія якоїсь надзвичайно розумної, прогресивної еліти. Вони багато говорять про демократію, свободу слова, різноманітність поглядів, критичне мислення.

Але рівно до того моменту, поки твоя думка не відрізняється від "правильної".

Щойно ти ставиш незручне запитання або пропонуєш альтернативний погляд — він одразу оголошується недолугим, небезпечним або "не на часі". Не тому, що його розібрали по суті, а тому що він не вписується в колективну картину світу.

І тут виникає парадокс:

люди, які декларують відкритість і плюралізм, на практиці часто виявляються не готовими ані слухати, ані думати, якщо це виходить за межі їхньої зони комфорту.

Демократія — це не коли всі думають однаково.

Свобода слова — це не свобода лише для "своїх".

А критичне мислення починається там, де є здатність приймати складні, незручні й альтернативні точки зору, навіть якщо вони тобі не подобаються.

Інакше це не демократія.

Це просто ще одна бульбашка.

Всі співпадіння випадкові.

(с) Джерело