Олег Назаренко: Дмитра Павличка за вірш про "жовто-синій гній" слід простити, а не канонізувати
Був собі в Києві проспект імені Генерала, який в складі Антигітлерівської коаліції разом з США, Великобританією і іншими розгромив нацистів. За це був нагороджений американським орденом Легіон Заслуг, британським лицарським Орденом Бані, французькими Орденом Почесного легіону та Військовим хрестом. Його в тюрмі НКВС слідчі 2 рази розстрілювали, зламали 3 ребра, вибили 9 зубів і зламали всі пальці. Але він в японсько/польському шпигунстві не зізнався. В рамках декомунізації тепер проспект носить імʼя Поета-Члена КПРС з 1954 по 1990 роки, борця з українським націоналізмом, автора хіта "Та здавалось мені, що не ворони, а бандерівські хижі кати прилетіли в покинуті сторони заховати криваві сліди" і автора знущання над державним Прапором: "Тож не вдалось огидливим ізгоям вас отруїти жовто-синім гноєм". Виявляється за вірш: "Як добре, що на світі є Москва, моя земля, столиця і надія" зараз канонізують і вулиці іменем називають... Я не хочу хейтити Поета, бо "Два кольори" люблю, хай спочиває з миром, тому за "бандерівських хижих катів" та "жовто-синій гній" його слід простити! Простити, а не канонізувати!
P.S. Зараз мені напишуть, що так хтось там в "Київ цифровий" проголосував, тому Київрада:
1) з совку спадщиною залишився принцип: раз начальство пропонує, то потрібно підтримати; тому якщо завтра запропонують в "Києві цифровому" Гітлер і Геббельсштрасе назвати, то буде одобрямс, бо вони ж комуняк різали;
2) на щорічному голосуванні за кращий "Автомобіль року в Україні" ми перейшли на експертне голосування, тому що за допомогою сучасних технологій і бажання можна накрутити і визнати інтернет-голосуванням кращим авто: навіть Запорожець! Хоча тут я якраз не проти!