У цей день в Парижі почався перший Тиждень моди. Що цікавого відомо про найголовнішу модну подію у світі
У цей день, 28 листопада у 1973 році 28 листопала в Парижі відбувся перший офіційний Тиждень моди в Парижі, коли була створена Французька федерація моди. Цю подію відкрив показ "Версальська битва" (Battle of Versailles) — історичний поєдинок п'яти провідних французьких дизайнерів із п'ятьма молодими американськими талантами, що змінив правила гри і оживив напруження між паризькою та нью-йоркською модою на подіумі.
Проте так було не завжди. До ери глобалізації і перетворення моди на масштабні шоу наживо, покази були камерними, а іноді навіть напівтаємними. Усе почалося з ініціативи, яка носила радше приватний, ніж публічний характер.
Звідки пішла традиція "Тижнів моди":
Витоки Тижнів моди сягають середини XIX століття і почалися в Парижі. Спочатку заможні клієнти користувалися індивідуальними примірками в ательє. Чарльз Ворт став першим, хто демонстрував колекції в ательє, а у XX столітті Поль Пуаре перетворив покази на видовищні події. У 1920–30-х роках паризьку моду визначали Коко Шанель, Ельза Скіапареллі та Мадлен Віонне, а покази були камерними заходами для обраного кола гостей.
Під час Другої світової війни, коли Європа була недосяжною, Елеонора Ламберт у 1943 році запустила в Нью-Йорку перший Press Week, щоб підтримати американських дизайнерів. До того журналісти США переважно орієнтувалися на французькі матеріали, але саме тоді отримали власне джерело модних новин. Париж відповів у 1947-му гучним дебютом Крістіана Діора з колекцією Corolle та силуетом New Look, що повернули місту статус світової модної столиці.
Перший "тиждень моди":
Перший офіційний Тиждень моди в Парижі відбувся у 1973 році, після створення Французької федерації моди. Його відкрив показ, що став легендарним і змінив правила гри, — "Версальська битва" (Battle of Versailles).
Цей захід став ареною, де історична напруженість між Паризькою та Нью-Йоркською модою ожила на подіумі, але вже через модне різноманіття. У "битві" зійшлися п'ять найвидатніших французьких дизайнерів із п'ятьма до того невідомими американськими талантами. Участь узяли Ів Сен-Лоран, Емануель Унгаро, Крістіан Діор, Юбер де Живанші та П'єр Бальмен з французького боку, й Енн Клайн, Халстон, Оскар де ла Рента, Біллі Блас та Стівен Берроуз — з американського
Сьогодні майже кожна модна столиця — від Копенгагена до Києва — має свій тиждень моди, що відбувається двічі на рік. Утім, головними у світі залишаються чотири: Нью-Йорк, Лондон, Мілан і Париж. У кожного з них своя історія: Нью-Йорк стартував у 1943 році під час Другої світової війни, Мілан — у 1958-му, Париж після війни почав із кутюра, а свій прет-а-порте тиждень запустив у 1973 році. Лондон долучився останнім — у 1984 році.
У 1980–1990-х покази перетворилися на видовищні шоу: у Парижі торжествували театральні колекції Жана-Поля Готьє, Тьєррі Мюглера і Крістіана Лакруа, у Мілані вершину слави здобули супермоделі, а Нью-Йорк зосередився на комерційності та мінімалізмі, який вибудували Ральф Лорен, Донна Каран і Калвін Кляйн. Лондон же став майданчиком для вибухового авангарду — саме тут з'явилися перші гучні колекції Вів'єн Вествуд, Джона Гальяно та Александера Макквіна.
На початку 2000-х мода вступила в цифрову епоху: з'явилися онлайн-трансляції, а разом із ними — нова аудиторія, що вперше могла бачити покази в реальному часі. У 2010-х роль критиків і баєрів частково перейняли блогери й інфлюенсери, а Instagram остаточно змінив правила — тепер кожен показ створювався не лише для гостей у залі, а й для мільйонів переглядів у стрічці.
Що цікавого відомо про перший у світі Тиждень моди у Парижі:
"Версальська битва" мала благодійну мету
- Показ організували, щоб зібрати кошти на реставрацію самого Палацу Версаля, який тоді перебував у жалюгідному стані. Мода буквально рятувала історичну спадщину.
Американські дизайнери були майже невідомі у світі.
- Ів Сен-Лоран, П'єр Карден, Убер де Живанші, Крістіан Діор (тоді Марк Боан) і Емануель Унгаро змагалися проти американців, чиї імена публіка ледве знала — серед них були Стівен Барроуз, Білл Бласс, Холстон, Енн Кляйн та Оскар де ла Рента.
Американці привезли свою "таємну" зброю – темношкірих моделей
- У Парижі тоді майже не було темношкірих манекенниць, і американські моделі — Пат Клівленд, Альва Чін, Карен Бйорк та інші — стали сенсацією. Публіка вибухала оплесками просто від їхньої появи.
Французи зробили ставку на розкіш і програли темп
- Їхнє шоу було пишним і довгим, із декораціями, сценографією й довгими паузами. Американці ж видали динамічний, енергійний, майже драйвовий виступ, що виглядав ультрасучасно.
Сценарій американського шоу написав балетмейстер Елвіс Преслі
- Білл Міллер, шоумен із Лас-Вегаса, який працював з Преслі, допоміг поставити виступ — тож шоу мало американський театрально-розважальний вайб, якого французи не очікували.
Звук у залі зламався — моделі співали й тупнули ногами, щоби задати ритм.
- На американську команду "випадково" зіпсували саундтрек. Але замість зупинити показ, моделі почали рухатися у власному ритмі — це зробило шоу ще ефектнішим.
Версальська битва фактично запустила глобальний злет американської моди.
- Після виступу преса по всьому світу заговорила про американців як про нову силу в індустрії. Це був їхній прорив, який дав старт модній "американській епосі".
Французи після шоу публічно визнали поразку.
- У день після показу французькі критики писали, що "Америка врятувала моду". А Ів Сен-Лоран навіть сказав фразу, яку стали цитувати журналісти: "Американці виграли війну".
Це був перший модний івент у Версалі з часів королівських балів.
- Подія викликала фурор ще й тому, що в легендарних залах не відбувалося нічого подібного понад 200 років.
Саме після цієї битви народилася ідея офіційної структури — Французької федерації моди.
- 1973 року її створили, щоби упорядкувати календар, статуси та правила модних показів — і це вважається офіційним стартом сучасного Паризького тижня моди.
А тим часом, Victoria’s Secret Pink і LoveShackFancy до новорічних свят представили капсулу зимнього одягу та аксесуарів.