Як у Києві відкривали метро: згадуємо в річницю запуску

Перша черга підземки запрацювала 6 листопада 1960 року — після десятиліть проєктів, призупинень і повернень до ідеї. Відтоді метро стало одним із головних символів столиці і щодня перевозить мільйони пасажирів.

Ідея створити підземний транспорт у Києві з'явилася ще наприкінці XIX століття. Тоді йшлося не про міське метро, а про залізничний тунель від Бессарабки до набережної Дніпра. Проєкт виглядав грандіозно, але грошей і політичної стабільності для нього не знайшлося.

Спроби повернутися до концепції підземного транспорту повторювалися знову і знову. У 1916 році Київ обговорював ідею підземного трамвая за американським зразком — але революція перекреслила плани. У 1918-му будівництво хотіли пов'язати з новим урядовим центром на Звіринці, але політичні зміни знову поставили крапку.

Другий етап активностей почався після того, як у 1934 році Київ став столицею УРСР. З'явилися докладні схеми маршрутів, проєкти станцій і навіть уявлення про три майбутні гілки. Проте з початком Другої світової війни ресурси й сили пішли на оборону.

Справжній старт почався у 1944–1945 роках, коли було створено окрему організацію "Київметробуд" та затверджено генеральну схему розвитку транспорту. Першу лінію прокладали в умовах складної геології: київський рельєф, водонасичені ґрунти і давні русла річок вимагали інженерних рішень, яких до того в СРСР ще не застосовували. На перегоні "Університет" — "Вокзальна" довелося працювати під тиском та заморожувати ґрунт, щоб уникнути пливунів.

Станція "Арсенальна", яка сьогодні вважається однією з найглибших у світі, стала окремим інженерним експериментом. Проміжний вестибюль спроєктували на поверхні, а потім буквально опустили під землю під власною вагою — конструкція важила понад 5 тисяч тонн.

Після всіх труднощів ключовий момент настав 15 грудня 1959 року — відбулася остання збійка тунелів першої черги. А 6 листопада 1960 року у Києві офіційно запрацювало метро.