Цьогорічний лауреат Нобелівської премії з медицини не знає, що переміг, бо вирушив у похід і не має зв'язку
Комітет Нобелівської премії не зміг зв'язатися з одним із цьогорічних лауреатів із медицини, який, за словами друзів, "живе на повну" й вирушив у похід, пише The Guardian.
Фред Ремсделл поділив нагороду з Мері Брункоу із Сіетла (штат Вашингтон) та Сімоном Сакаґучі з Осакського університету в Японії — за відкриття, що змінили розуміння роботи імунної системи.
Сам Ремсделл, утім, поки що не знає, що став Нобелівським лауреатом. Його колега і співзасновник лабораторії, Джеффрі Блюстоун, розповів агентству AFP, що також безуспішно намагався з ним зв'язатися.
"Я теж телефонував йому — без відповіді. Гадаю, він десь мандрує з наплічником у диких місцях Айдахо", — сказав Блюстоун.
Комітет мав труднощі і з другим лауреатом — Мері Брункоу. Обоє науковців працюють на Західному узбережжі США, яке відстає від Стокгольма на дев'ять годин. Та зрештою Брункоу вдалося повідомити добрі новини.
"Я попросив їх, якщо буде нагода, передзвонити мені", — сказав на пресконференції генеральний секретар Нобелівського комітету Томас Перльман, оголошуючи імена переможців.
Це не перший випадок, коли комітет не може одразу додзвонитися лауреатам. У 2020 році аналогічна ситуація трапилася з переможцями Нобелівської премії з економіки. Тоді Боб Вілсон, прокинувшись від дзвінка серед ночі у Стенфорді, просто висмикнув телефон із розетки — тож організатори зателефонували його дружині. А коли не змогли додзвонитися до другого лауреата, Пола Мілґрома, сам Вілсон пішов і розбудив його. Камера відеоспостереження біля дверей зафіксувала, як Мілґром, почувши новину, лише розгублено промовив: "Та невже? Вау".
Цьогорічну Нобелівську премію з медицини отримали Шімон Сакагучі (Японія) та американські дослідники Мері Брунков і Фред Ремсделл. Їхнє відкриття змінило розуміння людством імунної системи: вчені пояснили, чому імунітет іноді атакує власний організм, а іноді — стримується.
Лауреати описали регуляторні Т-лімфоцити (Tregs) — «охоронців» організму, які стримують агресивні реакції імунітету. Саме ці клітини допомагають уникнути серйозних аутоімунних захворювань, таких як розсіяний склероз, діабет першого типу чи ревматоїдний артрит.
«Ми тепер краще розуміємо, чому імунна система іноді не нападає на власні тканини», — зазначив голова Нобелівського комітету Олле Кемпе.
Це відкриття вже стало основою для нових імунотерапій і дало потужний поштовх у медицині, відкриваючи шляхи до лікування раку та аутоімунних розладів.
Премія цього року складає 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1 мільйон євро) і буде рівномірно розділена між трьома лауреатами. Днем створення Нобелівської премії вважається 27 листопада 1895 року, коли Альфред Нобель склав заповіт. Так з'явилась одна з найпрестижніших нагород у світі - Нобелівська премія. Цікаве про історичну подію.