Амулсарський рудник: як Вірменія ризикує екологією заради золота

Конференція COP 17 у Єревані має об'єднати світ заради збереження природи. Утім сама Вірменія просуває проєкт видобутку золота в Амулсарі, який може отруїти підземні води курорту Джермук і екосистему найбільшої водойми країни, озера Севан. Проти шахти виступають екологи та місцеві громади. Їхні протести неодноразово переростали у гострі сутички з владою.

Про це пише Telegraf.

За даними швейцарської компанії IQAir, що спеціалізується на контролі якості повітря та його очищенні, повітря, яким дихають вірмени, – щонайменше небезпечне. За даними IQAir, єреванці буквально дихають отрутою. У 2024 році в столиці Вірменії концентрація небезпечних частинок PM2.5 у п'ять разів перевищувала межу, встановлену ВООЗ. І поки влада відверто ігнорує цю проблему, мешканці міста намагаються не перебувати надворі й проводять на свіжому повітрі не більше трьох годин.

Умисне знищення найбільшої водойми країни – озера Севан – ще одна болюча точка Вірменії. З 2018 року в Севані щороку спостерігається "цвітіння", що супроводжується різким погіршенням якості води та неприємним запахом. Причиною цього явища є неконтрольований скид каналізаційних та стічних вод у озеро, яке фактично є одним із головних джерел запасів прісної води в регіоні. Крім того, джерелом забруднення озера Севан є сміття, накопичене на десятках звалищ уздовж узбережжя. Атмосферні опади, просочуючись через цей мотлох, переносять отруйні речовини та продукти гниття в підземні води, річки й зрештою – у саме озеро.

Тим часом головною загрозою живій природі країни є золотовидобуток. Амулсарське золоторудне родовище буквально ставить під загрозу виживання численних видів навколо рудника. Екологи занепокоєні перспективою забруднення підземних вод міста Джермук і багаторазово потерпілого озера Севан, що може спричинити справжню екологічну катастрофу.

Попри постійні протести активістів рудник продовжує роботу, а влада, ігноруючи екологічну драму у власній країні, лицемірно пропонує світові ідеї про стратегії збереження живої природи, приймаючи COP 17.