Богдан Данилишин: Щодо проблем розвитку реального сектора економіки України

Ключові висновки по реальному сектору

• Перехід до активного відновлення економіки стримується воєнними ризиками, дефіцитом робочої сили, жорсткою процентною політикою центрального банку, низьким рівнем інвестицій.
• Інфляція переважно визначається структурними чинниками, пов'язаними із ростом цін виробників, підвищенням тарифів, девальвацією та наслідками минулорічних погодних умов.
• На ринку праці одночасно спостерігаються і дефіцит кадрів і структурне безробіття. Очікуване припинення воєнних дій посилюватиме дисбаланси на ринку праці унаслідок формування надлишку робочої сили з демобілізованих солдат та мігрантів.
• Основний внесок у відновлення економіки в 2025 р. забезпечила сфера послуг – торгівля і державне управління. Відновлення ВВП відбувається переважно за рахунок сфер, які не формують нового виробничого потенціалу.
• У 2025 р. розширився торговий дефіцит, що стало наслідком слабких темпів приросту внутрішнього виробництва та збільшення потреб у критичному імпорті після ворожих обстрілів. Негативний ефект від розширення торгового дефіциту склав близько 6 відс.п. падіння реального ВВП за 6 міс. 2025 року.
• Державний та приватний попит – основні компоненти приросту сукупного попиту у 2025 році. Однак, рівень приватного споживання та інвестицій залишається значно нижчим довоєнного рівня.
• Міжнародна допомога зіграла ключове значення в підтримці попиту. За рахунок міжнародної допомоги профінансовано близько 30% видатків державного бюджету, що склало 18% ВВП.

1. Реальний ВВП майже припинив зростання на тлі зниження інвестиційного та трудового потенціалу. Темп річного приросту ВВП за 6 місяців 2025 р. становив +0,8% (оцінка Мінекономіки), що значно нижче від прогнозу Уряду під бюджет 2025 року (+2,7 %) та від фактичного приросту у 2024 року (+2,9 %). ВВП складає 78% від 2021 року.

• Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: низька інвестиційна активність та дефіцит трудових ресурсів.

• Інвестиції. Поточний рівень капітальних інвестицій становить лише 6-7 % ВВП, що в 2 рази нижче довоєнного рівня і в 4 рази нижче середньосвітових показників. Ключові фактори стримування інвестицій: продовження війни, жорстка монетарна політика, логістичні та інфраструктурні обмеження.

• Трудові ресурси. За 2022-2025 рр. з України виїхало 6,9 млн осіб (17 % довоєнного населення). Кількість зайнятих в реальному секторі скоротилася на 2 млн. осіб (на 20%) порівняно з довоєнним періодом, з них 750 тис. було мобілізовано до ЗСУ.

• Збитки, завдані війною (згідно оцінок RDNA 4), складають 589 млрд дол, в т.ч. 72 млрд у сфері енергетики. Відновлення втраченого потенціалу відволікає ресурси від інвестиційного розвитку.

• Обсяги інвестицій є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Один з ключових факторів пригнічення інвестицій- жорстка монетарна політика НБУ– яка стримує перерозподіл заощаджень на інвестиційні цілі.

Третій рік поспіль ключова процентна ставка залишається вищою рівня інфляції

2. Відновлення ВВП у 2025 році: ключовий чинник - державний попит відновлення галузей.

• Відсутній приріст виробництва у базових галузях економіки. Приріст ВВП переважно сформовано за рахунок галузей, що підтримуються державою, що не формує потенціалу для росту продуктивності та прискореного розвитку економіки.
• Сільське господарство скорочується із-за зниження врожайності, будівництво- із-за скорочення ринкового попиту, промисловість – із-за ракетних обстрілів та жорстких монетарних умов, транспорт – із-за загального скорочення економічної активності та припинення транзиту природного газу територією України.

Приріст попиту.

• У 2025 р. зростають усі компоненти внутрішнього попиту: приватне споживання, державне споживання, інвестиції. Найбільше зростає державний попит: приріст реальних первинних видатків ДБУ склав +6,5%, інвестицій: +19%, обороту роздрібної торгівлі: +5,9%.
• Натомість внесок зовнішнього попиту був негативним- розширення торгового дефіциту спричинило зменшення реального ВВП на 6 відс. пунктів! Це зумовлено як зростанням імпорту, так і скороченням експорту. На збільшення імпорту вплинуло розширення потреб у критичному енергетичному імпорті, а також збільшення внутрішнього державного та приватного попиту. На зменшення експорту вплинули втрата виробничих потужностей, нижчий урожай, а також погіршення цінової конкурентоспроможності, внаслідок зміцнення РЕОК .
• Жорстка монетарна політика, відсутність доступного кредитування та політика валютної лібералізації НБУ суттєво ускладнюють інвестиційну діяльність, спричиняють поглиблення торгового дефіциту та гальмують відновлення ВВП.

3. Галузева структура приросту промислового виробництва у січні-травні 2025 року: спад або кволе зростання

Промислове виробництво знаходиться в стані затяжної стагнації. Відновлення до довоєнного рівня становить лише 66%, а за січень-травень 2025 р. падіння виробництва склало 5,1% (в т.ч. у переробній промисловості: -1,8%).

• Найбільше падіння промислового виробництва зафіксоване у добувній промисловості під впливом бойових дій: видобуток вугілля (-39,5%), нафти й газу (-13,4%), металевих руд (-4,9%, у тому числі через негативну динаміку світових цін). Також суттєво знизилося виробництво у харчовій промисловості (-9,6%, зокрема внаслідок зниження врожаю), а також у нафтопереробній промисловості (-8,0%) та електроенергетиці (-3,8%)– внаслідок обстрілів.
• Натомість приріст промислового виробництва спостерігався у металургії (+8,9%), фармацевтиці (+17,9%), текстильному виробництві (+8,2%), а також у сфері іншої добувної промисловості (+18,8%, переважно розроблення кам'яних кар'єрів). Фактично помітне зростання промислового виробництва зафіксовано лише в галузях, пов'язаних з оборонними замовленнями та проектами відновлення.
• Внески галузей у падіння. Падіння виробництва у енергетиці, добувній та харчовій промисловості може пояснити майже увесь спад промислового виробництва за січень-травень 2025 року.

Внески у приріст реального ВВП у І півріччі 2025 року за галузями виробництва

І півріччя 2025 р. не покращило структуру відновлення економіки. Основним драйверами росту реального ВВП залишилася сфера послуг (насамперед сфери державного управління та торігвлі)– їх сумарний внесок у ВВП склав +2,5 в.п., у той час як внесок базових галузей був негативним (-1,3 в.п.).

• Найбільший негативний внесок у зростання зафіксовано з боку промисловості (-0,7 в.п.), сільського господарства (-0,4 в.п.) та транспорту (-0,5 в.п.).
• На всьому горизонті воєнного періоду (2022-2025 р.) відновлення до довоєнного рівня забезпечили лише сфери державного управління та фінансів. Близькі до відновлення довоєнного рівня- освіта, охорона здоров'я та телекомунікації.

Ринок праці: зростає частка зайнятих у сфері безпеки та оборони

В структурі зайнятих економіки 25% припадає на сферу державного управління і оборони (до війни було лише 6%). Натомість частка промисловості в структурі зайнятих знизилась з 25% до 18% за роки війни.

• Зростає частка зайнятих, задіяних у сфері безпеки і оборони: у 2025 р. частка тих, хто отримує грошове забезпечення досягла 14,2% загальних зайнятих (у 2024 р. було 13,3%; до війни було 4,5%).
• Воєнні обставини здійснюють суттєвий тиск на ринок праці, вилучаючи робочу силу на цілі оборони країни та інших послуг з державного управління.
• Збільшення частки зайнятих в державному секторі зменшує потенційний фіскальний простір Міністерства фінансів, звужує можливості фіскальної політики виконувати свої функції.

Інфляційні та девальваційні процеси

1) Інфляція залишається втричі вищою цільового рівня 5%, однак поступово знижується (прогноз НБУ на 2025 рік – 9,7%). В липні інфляція склала 14,1% (пік спостерігався в травні – 15,9%). Спостерігаються як фактори прискорення, так і фактори зниження інфляції. Фактори прискорення інфляції: ріст цін виробників (+33% в середньому за І півріччя), зниження урожайності (падіння сільськогосподарського виробництва склало 17% за І півріччя), девальвація гривні до євро. Фактори стримування інфляції- мораторій на комунальні тарифи та штучне зміцнення гривні до долара США.

2) Обмінний курс гривні до долара США з початку 2025 р. зміцнився на 1%, тоді як до євро- девальвував на 11%. У річному вимірі девальвація відносно долара США склала +1% (відносно євро: +8%). Прискорення девальвації гривні відносно євро продовжує дію девальваційно-інфляційної спіралі, оскільки частка ЄС у імпорті товарів збільшується і складає близько 50% в річному вимірі (до війни було 40%). НБУ здійснює колосальні інтервенції для стримування девальвації: за 7 міс. нетто-інтервенції НБУ збільшилися на 20% проти попереднього року.

3) Стрімке зростання інфляції та попиту на валюту спостерігається з ІІ півріччя 2024 р. і свідчить про неефективність "політики високих ставок" НБУ як інструменту макрофінансової стабілізації. Процентні ставки не змогли ні знизити валютного попиту, ні послабити інфляційний тиск. Держава та бізнес понесли втрати від здорожчання позикових ресурсів, натомість якорем для "інфляційних очікувань" залишився обмінний курс гривні, а не облікова ставка НБУ.

Промислова інфляція

1) У 2025 р. середнє зростання цін промислових виробників склало 33%, що чинить тиск на споживчі ціни. Починаючи з квітня промислова інфляція стрімко знижується (що в основному пояснюється стабілізацією тарифів на електроенергію та стабільністю цін в добувній промисловості).

2) Найбільше зростання цін виробників спостерігається на продукцію харчової промисловості (+21,0% за рік). фармацевтичних товарів (+15,3%) та у сфері постачання електроенергії та газу (+13,4%).

3) Майже не змінилися ціни на вугілля, металеві руди, кокс. Знизились ціни на нафту.