Підрив ДніпроГЕСу у серпні 1941 року: чому радянська акція не зашкодила ворогу, але знищила тисячі українців

Сьогодні минає річниця одного з найтрагічніших епізодів Другої світової війни на українських землях — підриву греблі Дніпровської гідроелектростанції 18 серпня 1941 року. Радянське командування, відступаючи під натиском німецьких військ, підірвало ДніпроГЕС, що призвело до масштабної повені й загибелі десятків тисяч цивільних і військових. При цьому німецькій армії ця акція не завдала суттєвих втрат.

На той час ДніпроГЕС був найбільшою гідроелектростанцією Радянського Союзу й однією з візитівок індустріалізації. Запущена у 1932 році, вона постачала електроенергію металургійним підприємствам Дніпропетровська та Запоріжжя і символізувала технічний прогрес. Проте влітку 1941 року радянська влада застосувала тактику "випаленої землі", оголошену Сталіним, знищуючи об'єкти інфраструктури, аби вони не дісталися ворогу.

Вибух греблі відбувся ввечері 18 серпня, коли німецькі війська вже захопили правобережні райони Запоріжжя та острів Хортиця. Для підриву використали 20 тонн амоналу, а наказ був відданий Генеральним штабом СРСР. Про операцію не повідомили ні місцеве населення, ні навіть усі радянські частини, розташовані в зоні можливого затоплення.

Наслідки виявилися катастрофічними. Величезна хвиля води затопила дніпровські плавні аж до Марганця й Нікополя. Загинули десятки тисяч мирних мешканців прибережних сіл та низинних районів Запоріжжя. Під водою опинилися й частини Червоної армії, серед них 274-та стрілецька дивізія, що стояла в плавнях. У хаосі переправ через Дніпро загинули й тисячі солдатів, багато з них потрапили в полон.

Цивільні свідки згадували крики людей, які тонули, і відчайдушні спроби врятуватися на човнах. Однак масштаб катастрофи був настільки великим, що врятувати вдалося лише частину постраждалих.

Водночас німецькі війська не зазнали від цього жодних серйозних втрат. Версія радянської пропаганди про нібито знищення переправ і тисячі загиблих німців не підтверджується жодними документами. За спогадами очевидців, німці лише спостерігали за повінню здалеку.

Таким чином, підрив ДніпроГЕСу став актом, який не приніс стратегічної вигоди Червоній армії, але призвів до загибелі величезної кількості цивільних і власних військових. Цей епізод увійшов в історію як один із наймасштабніших злочинів радянської влади проти населення України в роки війни.