Розсекречення документів про вбивство Мартіна Лютера Кінга не призвело до очікуваних результатів

Адміністрація Дональда Трампа розсекретила понад 6 тисяч документів, пов'язаних з убивством борця за права темношкірих Мартіна Лютера Кінга-молодшого у 1968 році. Загальний обсяг архіву становить близько чверті мільйона сторінок. Оприлюднення, що відбулося без попередження на сайті Національного архіву США, в адміністрації назвали "перемогою прозорості", але історики з ними не згодні.

Про це повідомляє The New York Times.

Провідні історики, які вивчають спадщину Кінга, не побачили в документах нових вагомих відкриттів. Багато матеріалів були оприлюднені й раніше, а важливі записи, зокрема прослуховування ФБР, залишаються засекреченими до 2027 року.

Документи містять нотатки слідчих, розмови з людьми, які знали вбивцю Кінга Джеймса Ерла Рея, а також незвичні подробиці — наприклад, про те, що Рей захоплювався псевдонімами з романів про Джеймса Бонда, навчався у школі зламування замків і навіть ходив на уроки танців. Деякі сторінки настільки пошкоджені, що ледь читабельні.

Автор біографії Кінга, лауреат Пулітцерівської премії Девід Гарроу заявив, що не побачив нічого нового чи сенсаційного. "Усе вже відоме. Жодних сюрпризів", — сказав він.

Окремі записи стосуються кампанії ФБР з дискредитації Кінга, включно з твердженнями про його особисте життя, які історики й родина Кінга розцінюють як частину навмисної дезінформації. Донька Кінга Берніс і його син Мартін III закликали суспільство підходити до архівів із повагою та співчуттям. "Наш батько став жертвою безпрецедентного державного переслідування. Ми просимо оцінювати документи у світлі його внеску у розвиток демократії", — йдеться у їхній заяві.

Оприлюднення архівів відбулося на тлі тиску на Білий дім з вимогою оприлюднити й інші чутливі справи — зокрема щодо смерті фінансиста Джеффрі Епштейна.

Нагадаємо, Дональд Трамп оприлюднив засекречені документи, пов'язані з убивством президента Джона Кеннеді.