Анастасія Магонова: як у Вашингтоні "говорять" документами без слів

На Пагорбі існує своя своєрідна "семіотика". Ніби мова предметів, яку не знайдеш у жодному регламенті. Наприклад, скріпка. Я не жартую. Те, як документ скріплений, складений чи переданий, може сказати вам не менше, ніж сам текст усередині.

Наприклад, жовта скріпка - це неофіційний документ. Типу драфту. Він не секретний, але його не треба цитувати. Такий документ можуть передати з офісу сенатора чи конгресмена — наприклад, як внутрішній погляд на санкції або чернетка ідеї, яку ще не подали в комітет. Його не покажуть журналістам і не включать до офіційної відповіді. Скажімо так - інформацію в ньому розглядають.

Є ще металева скріпка звичайна, але строго по центру. Це означає, що документ погоджений й офіційний. Готовий до публічного розповсюдження. Саме такі матеріали потрапляють у Congressional Record, передаються журналістам або використовуються в публічних слуханнях.
Є ще документи, які взагалі не скріплюють - секретні. Не ті секретні, які під грифом. А ті, які циркулюють в коридорах. Наприклад, якась аналітика, внутрішні прогнози або позиції, які ще надто ризиковано показати офіційно. Типу внутрішнього аналізу голосів у залі. Мені здається їх не скріплюють, щоб можна було одразу в шредер. Але це лише моя здогадка.

(с) Джерело