На енергоблоках АЕС можуть зупинити ремонтні роботи через таємне рішення Мінстратегпрому та Стефанишиної, – ЗМІ

Державна виконавча служба примусово стягнула із НАЕК "Енергоатом" 126 млн грн на погашення боргів Запорізької АЕС, повідомили в компанії, підкресливши, що ЗАЕС перебуває на окупованій території. В енергокомпанії також пояснили, що такі дії Державної виконавчої служби стали можливі через виключення її з переліку підприємств, вчинення виконавчих дій щодо яких було зупинене на період дії воєнного стану.

"Це стало підставою для примусового стягнення Державною виконавчою службою 126 млн грн з рахунку Енергоатома. Ці кошти, замість фінансування ремонтної кампанії енергоблоків, вже вилучені з рахунків товариства", - йдеться у повідомленні.

Як з'ясував "Главком", рішення про виключення "Енергоатому" з переліку захищених від стягнень компаній (на час війни) було прийнято 26 червня. А зміни у відповідний наказ Мінстратегпрому вносилися з ініціативи очільниці Мінюсту та віцепремʼєрки Ольги Стефанишиної.

"Компанія (Енергоатом) має судових претензій орієнтовно на 1,5–2 млрд грн. Має непогашені перед нею борги з боку ДП "Гарантований покупець" у сумі понад 20 млрд грн. А на ремонтну кампанію енергоблоків щороку витрачає близько 5 млрд грн.

Це лише окремі фінансові показники та відомості, які досить наочно демонструють першопричини включення "Енергоатому" (на початку повномасштабного вторгнення) до переліку підприємств, стягування боргів з яких заборонялося на час війни. Тепер же під загрозою арештів опиняються чи не всі операційні кошти підприємства", - йдеться у статті.

Особливо показово, що у разі запуску виконавчих проваджень до 20% усієї суми, що стягуватимуть з "Енергоатома", отримуватиме виконавча служба – у вигляді гарантованої законом винагороди за примусове стягнення (10%) та премій (від 5%), додає "Главком".

"АТ "НАЕК "Енергоатом" офіційно заявив, що наслідки дій урядовці є вкрай небезпечними для енергетичної безпеки країни.

"Кроки Державної виконавчої служби зі списання коштів з рахунку товариства можуть призвести до критичного фінансового стану підприємства. Це, своєю чергою, ставить під загрозу роботу АЕС, виконання контрактів із міжнародними партнерами, соціальні виплати понад 30 тисячам працівників підприємства", - йдеться в заяві АТ.

Компанія також просить Мінстратратегпром повернути НАЕК "Енергоатом" статус підприємства критичної інфраструктури зі збереженням мораторію на примусове виконання рішень, що стосуються операційної діяльності.

Офіційного пояснення усіх цих подій від представників уряду, як і самої Стефанишиної немає.

А от бенефіціарів такого рішенні варто шукати як серед приватних компаній, так і політичних гравців, зацікавлених у посиленні енергетичної кризи в Україні.

"...ціна лобізму інтересів тих чи інших компаній або політичних гравців – потенційне блокування ремонтів, зірвані контракти, дестабілізація графіків генерації та ризики зникнення світла і тепла у домівках українців", - резюмує "Главком".