Вчені вперше в історії повністю розшифрували геном стародавнього єгиптянина. В чому цінність
Вперше в історії вчені повністю секвенували (визначили послідовність будівельних блоків ДНК) геном стародавньої людини з Єгипту. Це дало безпрецедентне уявлення про походження чоловіка, який жив ще за часів будівництва перших пірамід. Результати були опубліковані в журналі Nature, пише CNN.
Чоловік, чиї останки знайшли у 1902 році в запечатаному глиняному горщику в Нувейраті (село на південь від Каїра), жив десь 4500-4800 років тому, що робить його ДНК найдавнішим єгипетським зразком, який коли-небудь вдавалося дістати й вивчити. Вчені дійшли висновку, що 80% його генетичного матеріалу походило від стародавніх народів Північної Африки, а 20% - від народів Західної Азії та регіону Месопотамії.
Зазначається, що висновки вчених свідчать про існування давніх культурних зв'язків між Стародавнім Єгиптом і суспільствами в районі плодородного півмісяця, що включає сучасний Ірак (колись відомий як Месопотамія), Іран і Йорданію. Хоч вчені і підозрювали про існування цих зв'язків, до цього часу єдиними доказами були археологічні, а не генетичні.
Вчені також вивчили скелет чоловіка, щоб дізнатися більше про його особу, і знайшли численні докази того, що протягом життя він важко працював.
За словами науковців, кераміка та інші артефакти свідчать, що єгиптяни, ймовірно, торгували товарами та знаннями з сусідніми регіонами, але генетичні докази того, наскільки тісно змішувалися різні стародавні цивілізації, було важко встановити, оскільки через спеку та вологість ДНК швидко деградувала. Однак останки цього чоловіка надзвичайно добре збереглись в поховальному контейнері, тому вчені змогли витягти ДНК з одного із зубів скелета.
Ця знахідка відображає генетичний фон лише однієї людини, проте експерти вважають, що додаткові дослідження допоможуть дати відповідь на давнє питання про походження перших єгиптян, які жили на початку найдовшої відомої цивілізації.
Зазначається, що для аналізу вчені взяли невеликі зразки кінчиків коренів одного з зубів чоловіка. Вони проаналізували цемент зуба (специфічна мінералізована тканина, що не містить судин, яка покриває корінь та шийку зуба), оскільки він добре зберігає ДНК.
З семи витягів ДНК, взятих із зуба, два були достатньо збережені, щоб їх можна було секвенувати. Потім вчені порівняли геном стародавнього єгиптянина з геномами понад 3000 сучасних людей і 805 стародавніх осіб.
Хімічні сигнали, які називаються ізотопами, в зубі чоловіка зафіксували інформацію про середовище, в якому він виріс, і раціон, який він споживав у дитинстві, коли росли його зуби. Результати відповідали дитинству, проведеному в жаркому, сухому кліматі долини Нілу, де вживали пшеницю, ячмінь, тваринний білок і рослини, пов'язані з Єгиптом.
Але 20% генетичного матеріалу цього чоловіка найбільше відповідає старішим геномам з Месопотамії, що свідчить про те, що в якийсь момент міграція людей до Єгипту могла бути досить значною, вважає один з дослідників.
Стоматологічний антрополог і співавтор дослідження Джоел Айріш також провів судово-медичні вимірювання зубів і черепа цього чоловіка, які найбільше відповідали західноазіатській людині.
Дослідники вже давно задаються питанням, чи були єгиптяни з початків династичної цивілізації корінними жителями Північної Африки чи Леванту, зазначив Лазарідіс.
"Цей зразок свідчить про те, що в той далекий час в Єгипті жили люди, які в основному були нащадками північноафриканців, але з деяким вкладом предків з Месопотамії. Це цілком логічно з географічної точки зору", - сказав Лазарідіс.
Лазарідіс висловив сподівання, що це стане початком подальших досліджень Єгипту, визнаючи, що хоча муміфікація допомогла зберегти м'які тканини мумій, хімічні обробки, що використовувалися в процесі муміфікації, не були ідеальними для збереження стародавньої ДНК.
Вивчивши скелет чоловіка, команда науковців змогла визначити, що він був трохи вище 150 см і мав вік від 44 до 64 років, ймовірно, ближче до кінця цього діапазону.
"Він був неймовірно старим для того періоду. Це, імовірно, як 80 років сьогодні", - сказав Айріш.
Генетичний аналіз показав, що чаловік мав карі очі та волосся і темну шкіру. А його кістки розповіли іншу історію: про те, як важко він працював протягом життя, що суперечить урочистому способу його поховання в керамічному посуді.
Як зазначив один із дослідників, в кістках єгиптянина виявили ознаки артриту та остеопорозу, а особливості задньої частини черепа та хребців свідчили про те, що він більшу частину свого життя дивився вниз і нахилявся вперед. Сліди м'язів показали, що він тривалий час тримав руки перед собою і носив важкі матеріали. Сидільні кістки його таза також були надзвичайно роздуті, що трапляється, коли людина десятиліттями сидить на твердій поверхні. Також були ознаки значного артриту в правій стопі.
Айріш переглянув стародавні єгипетські зображення різних професій, включаючи гончарство, мулярство, паяння, сільське господарство та ткацтво, щоб з'ясувати, як цей чоловік міг проводити свій час.
"Хоча ці докази є непрямими, вони вказують на гончарство, включаючи використання гончарного круга, який з'явився в Єгипті приблизно в той же час. Однак поховання такого високого класу не є типовим для гончара, який зазвичай не отримував такого почесного ставлення. Можливо, він був надзвичайно талановитим або успішним, що дозволило йому підвищити свій соціальний статус", - сказав Айріш.
До того, як гончарний круг і системи письма стали спільними для різних культур, одомашнені рослини і тварини поширилися по Плодоносному півмісяцю і Єгипту в шостому тисячолітті до нашої ери, коли суспільство переходило від мисливсько-збиральницького способу життя до життя в постійних поселеннях. Зараз дослідницька група задається питанням, чи була міграція людей також частиною цієї зміни. Додаткові стародавні геноми з Єгипту, Африки та Плодоносного півмісяця можуть дати відповіді на питання про те, хто, де і коли жив.
"Це лише одна частина пазлу, яким є генетична мінливість людини: кожна людина, яка коли-небудь жила, - і її геном - є унікальною частиною цього пазлу. Хоча ми ніколи не зможемо секвенувати геном кожної людини, я сподіваюся, що ми зможемо зібрати достатньо різноманітних зразків з усього світу, щоб точно реконструювати ключові події в історії людства, які сформували нас такими, якими ми є сьогодні", - зазначив Гірдланд-Флінк.
Як повідомляли Українські Новини, раніше у Луксорі, що в Єгипті, археологи знайшли гробницю фараона Тутмоса II. Останню гробницю єгипетських царів до цього відкривали у 1922 році. Це була усипальниця царя Тутанхамона.
Також повідомлялося, що у бурштині віком 99 млн років виявили комах, уражених "грибом-зомбі".