Замість зниження цін на ліки їхні виробники збільшують доходи через податкові маніпуляції та імпортні пільгові компоненти

Виробники ліків можуть знизити ціни на них, або хоча би пригальмувати темпи подорожчання медикаментів. Натомість, користуючись пільгами та схемами із зарубіжними юрисдикціями, вони мінімізують податкове навантаження, збільшують власну дохідність завдяки пільговим імпортним компонентам і, зрештою, просто збільшують свої доходи.

Про це заявили експерти на прохання журналістів прокоментувати можливості стримування цін на ліки.

"За офіційними фінансовими звітами за 2024 рік, "Фармак" сплатив 1,2 млрд грн податків при виручці 10,78 млрд грн (податкове навантаження — 11,1%), а от "Дарниця" — лише 590 млн грн при виторгу 6,9 млрд (8,5%)", — зазначають журналісти.

Як відомо, саме великі фармкомпанії пролобіювали заборону маркетингових платежів для аптек, а також обмеження їхніх націнок. Внаслідок цього рентабельність аптек стала від'ємною, а близько 25% із них опинилися під загрозою закриття, насамперед у невеликих містах, селах і прифронтових локаціях. Хоча цю урядову новацію презентували громадськості як спосіб знизити ціни.

"Так, ціни зростають", — визнав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко та представив громадськості новий рецепт протидії цьому — референтні ціни на ліки на основі їхньої вартості на міжнародних ринках.

Експерти переконані, що і це не врятує українських пацієнтів від злету цін на ліки. "Референтні ціни стали більше адміністративною нормою, ніж реальним інструментом зниження кінцевих цін у аптеках", — коментує Юрій Чертков, засновник Liki.ua. За його словами, застосування референтних цін вплине лише на сферу державних закупівель медикаментів, а не на роздріб.

Ще одна можливість зниження цін, про яку говорять експерти — вітчизняне виробництво ліків. Однак лише 20–30% ліків можна вважати українськими. Решту лише фасують в Україні або виробляють із імпортних компонентів, тож вони не завжди дешевші за зарубіжні ліки. Хоча фармвиробники мають податкові пільги на ввезення імпортних складових.

Така система створює для фармвиробників тепличні умови та можливості збільшити свої прибутки. Ця модель дозволяє українським фармкомпаніям гнучкіше управляти собівартістю та маржинальністю. Про це розказали журналістам галузеві експерти: "крупновузлове збирання" ліків збільшує прибутки акціонерів українських фармкомпаній.

Як пишуть журналісти, для збільшення прибутків та оптимізації оподаткування фармкомпанії вибудували складні міжнародні структури, в яких є зарубіжні "прокладки", що імпортують умовні "індійські препарати" через умовні непрозорі "грецькі юрисдикції": "Умовно "вітчизняні" бренди часто мають глобальний ланцюг виробництва, складну плутану структуру власності. За даними митної звітності, деякі компанії, серед яких і "Дарниця", можуть замовляти готову лікарську форму (наприклад, в Індії), а формулювати її ввезення через треті юрисдикції (наприклад, грецькі компанії). Тож говорити про повний цикл виробництва більшості ліків в Україні щонайменше, наївно".