Аптеки здають "тіньові" позиції під тиском влади та виробників ліків, – дослідження ринку

Після рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про обмеження націнок на ліки та скасування маркетингових платежів аптечним мережам доведеться прийняти реалії, у яких фармацевтичний бізнес є частиною легального та прозорого ринку. До цього протягом років найбільші аптечні мережі вибудовували схему отримання надприбутків через ухилення від оподаткування та неконкурентні умови для фармкомпаній, що відмовлялися платити за просування своїх брендів "на полицях".

Про це пише в публікації "Держава проти аптечного картелю. Хто зазнає перехресного вогню у війні за ліки" видання delo.ua.

Повідомляється, що зростання вартості ліків в Україні, на яке нещодавно звернули увагу в Офісі президента, значною мірою було пов’язане з діяльністю великих аптечних мереж, яка негативно впливала на кінцеві ціни для споживачів через диктування умов продажу виробникам препаратів.

Згідно з відкритими даними, п’ять найбільших аптечних мереж наразі контролюють понад 68% товарообігу фармацевтичного ринку, а основні постачання лікарських засобів здійснюються через дві основні дистриб’юторські компанії. Така концентрація ринку дозволяла формувати цінові механізми без реальної конкуренції та регуляції.

Автори статті також зазначають, що значна частина консультацій у точках продажу здійснюється некваліфікованими працівниками, що створює ризики для здоров'я громадян: 

"Один дипломований фармацевт формально закріплюється відразу за кількома точками, часто обслуговуючи одразу чотири або п’ять аптек… У результаті велику частину консультацій у аптеках проводять так звані "оператори торгових залів або асистенти фармацевтів", які не мають жодної фармацевтичної освіти", – йдеться в матеріалі.

Очікується, що нові механізми регулювання, запроваджені владою протягом лютого та на початку березня, сприятимуть зниженню вартості лікарських засобів та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних препаратів порівняно з імпортними аналогами. Вжиті заходи, серед іншого, обмежують націнку на ліки у роздрібному продажі до 35% і забороняють укладати "маркетингові угоди" для просування конкретних виробників.

Аптечні мережі негативно сприйняли ініціативи щодо обмеження націнок, заявляючи про можливі економічні втрати та скорочення аптечної інфраструктури. Водночас прихильники реформи наголошують на необхідності державного регулювання, посилаючись на практику ЄС, де подібні механізми вже давно працюють та довели свою ефективність.

"Зараз перед владою стоїть вибір – піддатися тиску аптечної мафії чи довести реформу до кінця, щоб створити чесну, прозору та конкурентну фармацевтичну галузь. Будь-який компроміс на користь аптечних магнатів означатиме не просто збереження тіньових схем, продовження маніпуляцій із цінами, але, що важливіше – їх подальший неконтрольований вплив на здоров'я мільйонів українців", – заявляють дослідники ринку.

Нагадаємо, дискусія щодо реформування фармацевтичного ринку триває вже кілька місяців. На початку року президент Володимир Зеленський публічно заявив про необхідність змін у сфері регулювання цін на ліки, назвавши їх "абсолютно неадекватними". Після цього Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про впровадження жорсткіших правил контролю за аптечним бізнесом. Зокрема, з 1 березня діє обмеження аптечних націнок, заборона маркетингових платежів, а ціни на 100 найпопулярніших препаратів було знижено на 30%.

Представники аптечного бізнесу виступили із критикою нових регуляцій, заявляючи, що вони нібито можуть призвести до скорочення кількості аптек та дефіциту ліків. Водночас уряд та фармацевтичні компанії вважають, що реформа усуне тіньові схеми, а реальна конкуренція на ринку сприятиме доступності ліків.