В Кіберполіції розповіли про найпоширеніші схеми інтернет шахрайства

Інтернет-шахрайство. Фото:pixabay

Глава підрозділу протидії онлайн-шахрайств Кіберполіції Олександр Ульяненков розповів про найпоширеніші схеми інтернет шахрайства.

Про це він сказав в інтервʼю Українським Новинам.

"Одна з найпоширеніших схем – недоставка товару. Покупець знаходить в інтернеті вигідну пропозицію, перераховує повну або часткову передплату за вказаними продавцем реквізитами, після чого останній завершує спілкування і не виконує своїх зобов’язань. Часто це стосується військової амуніції або товарів першої необхідності", - сказав Ульяненков.

Ще одна класична схема, за його словами, дзвінки від імені працівників банку.

Шахраї представляються співробітниками банківських установ та лякають людей, що їх картку заблоковано, хтось намагається списати гроші або діють нові правила через воєнний стан.

У такий спосіб зловмисники випитують конфіденційні фінансові дані, необхідні для привласнення заощаджень, або ж, навіть, спонукають жертв самих переказати гроші на нібито «безпечні рахунки».

Окрім цього, шахраї нерідко використовують фішинг у своїх схемах.

Вони створюють копії сайтів маркетплейсів, банків, служб доставки, благодійних організацій або інших онлайн-сервісів та із застосуванням методів соціальної інженерії переконують людей вводити свої платіжні дані.

У такий спосіб шахраї отримують доступ до чужих рахунків та спустошують їх.

За словами Ульяненкова фішингові посилання використовують під виглядом програми "єДопомога" або виплати українцям від ООН, Червоного Хреста та інших міжнародних організацій.

Для більшої переконливості аферисти можуть створювати підконтрольні канали або спільноти у популярних месенджерах, накручувати підписників та наповнювати їх відповідним контентом, який виглядає ідентично справжнім джерелам.

Для підвищення ефективності фішингових атак, злочинці також можуть використовувати зламані акаунти українців.

Окрім цього, зі скомпрометованих облікових записів контактам жертв може здійснюватися розсилка повідомлень з проханнями терміново позичити гроші, наприклад, на лікування дитини, яка постраждала від війни.

"І, звісно, залишаються класичні схеми – "ваш родич у біді", "ви виграли автомобіль", "замініть сім-картку". Усі вони спрямовані на те, щоб застати людину зненацька, викликати паніку, азарт чи іншу сильну емоцію й змусити її швидко переказати гроші. Зараз шахраї стають ще винахідливішими, тому головне правило – не поспішати з рішеннями, перевіряти інформацію і не передавати незнайомцям свої персональні дані", - додав представник Кіберполіції.

Як повідомляли Українськi Новини, на Львівщині Кіберполіція затримала членів ОЗУ, які викрадали кошти з банківських рахунків українців.

ГОЛОВНЕ