Україна муситиме відбудовувати бібліотеки, так само як відбудовуються школи, будинки культури, стадіони, - Артем Біденко
Одним з важливих пунктів відновлення України має стати відбудова бібліотек, які мають стати сучасними медіахабами і важливим компонентом державної політики розвитку книговидавництва.
Таку думку висловив в інтерв’ю проекту "Де гроші" президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВК) Артем Біденко.
"Перше - нам потрібно зрозуміти, що бібліотеки потрібно відбудовувати, так само як відбудовуються школи, будинки культури, стадіони. Друге - бібліотеки потрібно відбудовувати як медіахаби, як сучасний простір. Там мають бути не тільки книжки, що стоять на стелажах, а й інтернет, можливість проводити заходи, можливість зустрічатися з відомими людьми. Бібліотека має знову стати точкою, де люди збиратимуться", - заявив він.
При цьому, за словами очільника УАВК, держава має визначитися з політикою розвитку бібліотек, які є по суті великою клієнтською базою, яку фактично дотує держава. Вже зараз вкрай актуальним є питання оновлення бібліотечних фондів, які вже навіть за законом мають бути заміненими на нові надходження. А для цього потрібно все ідентифікувати, порахувати, визначити скільки потрібно і дати відповідне держзамовлення.
"Дуже важливо провести інвентаризацію нашого книжкового фонду, який є в усіх бібліотеках, і чітко від держави сказати, що нам потрібно закуповувати за держгроші, чому ми хочемо сприяти… Але треба починати щось робити, а не топтатися на місці", - зауважив Біденко.
Оцінюючи перспективи українського книжкового ринку, Артем Біденко оцінив його ємність у "близько ₴6 млрд". При цьому застеріг від розповсюдженого сприйняття цього ринку як швидко зростаючого.
"У всіх є відчуття, що ринок зростає. Але це не так. Продажі книжок не зростають, ціни на них теж відчутно не міняються. Ринок "надувається" коштом кредитів і позик, а також шляхом заповнення ніш, які займали росіяни. І це просто балансує на якійсь межі", - стверджує він.
Основна проблема, на його думку, полягає в повному нерозумінні державою суті цього ринку і того, чим є взагалі звичка читати, що таке друкована продукція, навіщо потрібні книги для здорового суспільства. Внаслідок цього, наприклад, сфера видавництва книг розвивається фрагментарно, без наявності агентського ринку, з мінімальними гонорарами авторів книг. При цьому, сьогодні держава сприймає книговидавців як тягар, без будь-якої стратегії або візії. І без належної роботи на внутрішнього споживача.
Так, за словами Біденка, наприклад Інститут книги, який має займатися такою популяризацією, за всі роки, що він існує, не провів жодної рекламної кампанії, жодного системного підходу, із залученням інфлуенсерів, загальноукраїнськими турами письменників тощо. Ми обговорюємо необхідність українського книжкового стенду на міжнародних виставках, але забуваємо про головного читача - українця чи українку. З ними взагалі немає спілкування.
При цьому, такий підхід суттєво відрізняється від світових тенденцій.
"Практично в усіх країнах світу ця галузь є дотаційною, держава її підтримує в тому чи іншому вигляді. Це може бути або закупівля книжок для бібліотек, або компенсація оренди книгарень, або це може бути запуск тематичних соціальних кампаній, які спрямовані на розвиток і підтримку читання. Дуже часто це роблять муніципалітети або територіальні громади. Тобто якийсь умовний Сан-Франциско може запустити програму "Читання - це круто" і зробити пільги для крамниць, у яких продаються книжки чи газети. Тобто це галузь, до якої є особливий підхід", - розповів президент УАВК.