Сьогодні народився "мисливець на нацистів" Симон Візенталь
31 грудня народився Симон Візенталь, який під час Другої світової війни був в'язнем п'яти нацистських концтаборів, а після присвятив своє життя розшуку та судовому переслідуванню нацистських злочинців. Українські Новини розкажуть про життєвий шлях невтомного борця проти злочинів націонал-соціалізму.
Юність
Візенталь народився в новорічну ніч 1908 року в Бучачі, на колишній австрійській території Галичини. Він вивчав архітектуру в Технічному університеті в Празі після того, як йому відмовлено у вступі до Львівського університету (на той час частина Польщі) через антисемітські настрої. Після закінчення навчання в 1932 році, він повернувся до Галичини, одружився з коханою дитинства Цилею в 1936 році, оселився у Львові та заснував архітекторське бюро.
Візенталь попри загрозу від наближення німців залишився у Львові, пізніше пояснюючи: "У той період ми ніколи не сприймали Адольфа Гітлера серйозно". Після німецької окупації міста в 1941 році Візенталя спершу забрали на примусові роботи на німецькі заводи Східної залізниці, а потім ув’язнили в таборах у Яновській, Плашуві, Гросс-Розені та Бухенвальді, а після - у таборі Маутгаузен (Австрія), звідки його звільннили у 1945 році. З дня звільнення з цього концтабору він поставив своїм життєвим завданням знайти нацистських злочинців і притягнути їх до відповідальності. Своє кредо у цій боротьбі Візенталь сформував як "Справедливість, а не помста".
При цьому, за словами Візенталя, 89 членів єврейської сім’ї його та його дружини були вбиті нацистами.
"Мисливець на нацистів"
Незабаром після звільнення Візенталь передав армії США список нацистських злочинців, а потім допоміг американським розвідувальним організаціям зібрати докази для підготовки до перших судових процесів проти військових злочинців у Дахау та Нюрнберзі. Оселившись у Лінці (Австрія), він працював у таборах для переміщених осіб у двох єврейських організаціях соціального захисту — American Jewish Joint Distribution Committee та Organisation for Rehabilitation and Training. Паралельно Візенталь продовжував пошук колишніх нацистів.
Візенталь у 1947 році заснував центр документації "Єврейська історична документація" ("Jüdische Historische Dokumentation"). Центр збирав свідчення свідків і докази про нацистських злочинців та пересилав їх до суду.
У 1948 році він брав участь у невдалій спробі затримати головного організатора та одного з тих, хто несе основну провину за депортацію та вбивство європейських євреїв Адольфа Ейхмана в Австрії. У березні 1953 року він повідомив генерального консула Ізраїлю у Відні Ар'є Ешеля, що Ейхман переховується в Аргентині, де ізраїльські агенти викрали його в 1960 році та доставили до Ізраїлю. Злочинця та вбивцю віддали під суд, засудили та стратили у 1962 році. У приватному листі Візенталь висловив своє заперечення проти страти Ейхмана, стверджуючи, що його слід залишити живим і використовувати як свідка на судах над іншими нацистськими злочинцями.
У 1960 році Візенталь з дружиною та донькою переїхав до Відня, а наступного року відкрив "Єврейський центр документації" у Відні. У наступні роки секретна розвідувальна служба Ізраїлю Моссад підтримувала роботу Візенталя, покриваючи частину його витрат.
Візенталь прискіпливо записував кожну доступну інформацію, слідкував за кожною чуткою про місцезнаходження осіб, яких він шукав, листувався з офісами та приватними особами по всьому світу щодо можливого місця перебування нацистських злочинців. Саме завдяки його діяльності стільки людей вдалося знайти та притягнути до відповідальності.
"Мисливець" працював здебільшого сам, у крихітному офісі, використовуючи історичні документи, старі адресні книги та телефонні довідники як джерела інформації, і зрідка посилав агентів і детективів для роботи на місцях. Хоча більшість його зусиль закінчилися розчаруванням, Візенталь брав участь у судовому переслідуванні сотень нацистських злочинців.
Світогляд
Візенталь відкидав концепцію колективної провини і заперечував позасудові акти помсти. Він наполягав на тому, щоб кожна справа була доведена в суді, і розглядав судові процеси не лише як акти правосуддя, але й як вправи з морального та політичного виховання.
Помер Симон Візенталь 20 вересня 2005 у Відні (Австрія).