Вікторія Закревська: Гемблінгове законодавство змінюється, а лотереї залишаються неазартними іграми

Більш ніж пів року – від першого читання законопроєкту №9256-д у парламенті й до його ухвалення 4 грудня 2024 року – частина законодавців запевняла представників ринку азартних ігор і громадськість у тому, що «всі нарешті будуть грати за одними правилами і винятків для лотерей не буде». Ще не встигли зникнути з табло в Раді результати голосування, як деякі депутати, дещо змінивши риторику, поквапились заявити, що з ухваленням 9256-д вимоги для лотерей посилились. Про уніфікацію в галузі та рівні й обов’язкові для всієї сфери азартних ігор умови роботи суб’єктів господарювання вже не йдеться.

Що ж сталося і які наслідки для гемблінгу матимуть законодавчі зміни, що, на жаль, так і не призвели до формування єдиної регуляторної політики на ринку азартних ігор та де-факто зафіксували чинний стан речей, коли лотереї мають виняткове положення з усіма ризиками та негараздами як для вітчизняного грального бізнесу, так і для державного бюджету України?

Сталось все, як завжди: зауваження професійного середовища щодо ризиків для розвитку та стабільної роботи ринку азартних ігор через ухвалення чергових змін до законодавства без врахування наявності окремої сфери лотерейного бізнесу було проігноровано під час підготовки редакції законопроєкту від першого до другого читання.

Як наслідок, маємо наступне:

- обмеження щодо рекламування брендів та послуг, які законодавчо запроваджені для організаторів грального бізнесу, на лотерейну сферу – не поширюються, тобто фактично для лотерей залишається повна свобода дій;

- збільшення обсягів ліцензійних платежів для лотерейників – немає;

- потреби у дотриманні особливих умов роботи офлайн-закладів, які існують для казино, букмекерів, залів гральних автоматів тощо, для лотерейників – не існує.

Як це вплине на подальший розвиток гемблінгу в Україні та що варто було зробити для покращення ситуації? Насамперед потрібно, щоб були розроблені та ухвалені нові норми, які б чітко регулювали діяльність усіх учасників ринку азартних ігор без винятків. Тобто лотереї мають бути визнані азартною грою, як це зроблено в усіх цивілізованих країнах світу.

Нові регуляторні інституції, що регулюватимуть роботу ринку гемблінгу, повинні отримати всі повноваження для того, щоб забезпечити дотримання нових правил і норм суб’єктами господарювання.

Чому це так важливо? Бо коли нема справедливих умов, це може призвести до того, що деякі учасники ринку отримають переваги, а інші – опиняться в невигідному становищі. А це може знизити загальну конкурентоспроможність галузі й сприяти зростанню тіньового сектору, що також негативно позначиться на доходах державного бюджету як від ліцензійних платежів, так і від податків: і тих, й інших стане менше, коли білий ринок програватиме чорному через штучно створені несправедливі умови роботи легальних компаній.

Ще одним важливим недоліком через наявність особливих умов для лотерейників є зниження зацікавленості інвесторів до вітчизняного ринку азартних ігор, які будуть вважати його нестабільним або непрозорим. Це може негативно вплинути на розвиток галузі загалом.

Нагадаю, «особливість умов» полягає не лише в окремих правилах для роботи операторів лотерей, а й в тому, що поява нових гравців на цьому ринку унеможливлюється через наявність вимоги для нового оператора «мати досвід випуску та проведення державних лотерей не менше трьох років»! І потенційний інвестор, побачивши таку норму в законі, точно вирішить для себе, що в настільки непрозорий ринок краще навіть не намагатися зайти.

Отже, залишається слідкувати за подальшими кроками законодавців і змінами в регуляторному середовищі, щоб зрозуміти, коли можна очікувати на справедливі умови для всіх учасників ринку азартних ігор.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань