Факту передачі хабаря не було, ЄСПЛ вступив у справу, судді продовжують тримати під вартою: що відбувається у справі Гринкевичів
Учора, Печерський районний суд Києва прийняв рішення про зменшення суми застави для Романа Гринкевича та продовжив термін тримання його під вартою до 21 січня 2025 року. За останні місяці у справі львівських підприємців - батька та сина Ігоря і Романа Гринкевичів відбулося чимало змін.
Так, за рішенням суддів, Роману Гринкевичу суму застави зменшили до 302 млн грн. А це майже на 130 млн грн менше, а ніж було від початку.
Романа Гринкевича підозрюють у нібито постачанні МОУ військової фарми неналежної якості. Однак цю версію слідства заперечують не лише обвинувачені, але й МОУ, і Генштаб ЗСУ. Там навпаки інформували про те, що форма від Гринкевичів за весь час дії контрактів не отримала жодної скарги чи рекламаційного акту.
Батька Романа - Ігоря Гринкевича ДБР звинувачує у нібито передачі хабаря посадовцю Бюро Костянтину Бруссо. Однак після того, як матеріалі цього провадження були відкриті, з’ясувалося, що факту передачі грошей у ній немає.
Про відсутності у справі проти Гринкевича факту передачі хабаря ексміністр юстиції Денис Малюська, між тим, повідомив ще у квітні.
«В мене дуже не популярна думка з приводу Гринкевичів. В мене є шкурний інтерес, я намагаюсь на всьому економити державні кошти. Ми як Мін’юст теж закуповуємо дуже багато всього: закупівлі на мільярди. І коли я розумію, що постачальників держави активно тягають по в’язницях – це означає, що конкуренція на закупівлях зменшиться. В мене, зокрема, їх стане менше. Бо кожна людина, при здоровому глузді, якщо має можливість щось не постачати державі і взагалі не торкатися держави, вона ніколи цього не робитиме.
(..) В чому конкретно їх (Гринкевичів, - ред) звинувачують, крім того, що вони Гринкевичі, і крім того, що вони щось поставляли? Чіткої відповіді не буде. Вам скажуть, що напевно корупція, але напевно і ні, тому що на передачі грошей нікого не взяли, наскільки я розумію», – підкреслював Малюська.
Ігор та Роман Гринкевичі перебувають під вартою майже рік. І зважаючи на недостатність законних підстав застосування до них найбільш суворої міри запобіжного заходу, у справу вступив Європейський суд з прав людини. Судді ЄСПЛ, зокрема, тепер розслідуватимуть порушення прав підозрюваних на свободу, права на справедливий суд та факти не забезпечення медичної допомоги в СІЗО.